У червні головування у Раді Безпеки ООН перейшло до Албанії. Від початку повномасштабної російської агресії, ця країна зайняла активну позицію у Раді Безпеки, ініціюючи резолюції та засідання. За перші десять днів головування у Радбезі, Албанія вже провела два важливих заходи пов’язані з притягненням до відповідальності за воєнні злочини, а також про сексуальне насильство та торгівлю людьми, спричинені військової агресією Росії в Україні. Чого варто очікувати від головування Албанії Україні? Коли Росія буде притягнута до відповідальності за воєнні злочини? Коли розпочнеться реформування Ради Безпеки? Про ці та інші теми з Ферітом Годжею, постійним представником Албанії при ООН спілкувалася Ірина Соломко.
Ірина Соломко: Вітаю вас пане посол. У червні ви головуєте в Раді Безпеки. Албанія вже встигла провести два важливих заходи в контексті війни в Україні. Чи плануєте використати ваше головування для ще більшою актуалізації українського питання?
Феріт Годжа: Албанія особливо зацікавлена у допомозі Україні з точки зору європейської країни, з точки зору країни, яка є членом НАТО, з точки зору країни, яка походить з того ж регіону. Тому для нас абсолютно логічно приділяти якомога більше уваги тому, що похитнуло міжнародний порядок. Ми думали, що агресія, війна сусіда проти сусіда – у минулому. На жаль, Росія відновила це все у новому столітті. Ми переконані: розглядаючи ці питання на Раді Безпеки, ми говоримо не лише про Україну. Ми говоримо про фундаментальні цінності, міжнародне право, статут ООН. Сподіваюся, що Росія понесе відповідальність за скоєне.
І.С.: Ви демонструєте потужне лідерство з цього питання серед країн свого також непростого регіону.
Ф.Г.: Ми знаємо, що це за країна – Росія. Ми знаємо про її місце в світі. Ми знаємо про її вплив у Раді Безпеки. Але ми також знаємо більше. Що закон має бути однаковим для всіх. Ми жили під диктатурою в минулому. Але ми також знаємо, що ми отримали, коли стали вільними.
Відносини між державами мають будуватися на повазі та правилах. Тому ми питаємо Росію, як ця "спеціальна операція" для них, а для нас незаконна та неспровокована війна, пов’язана з законом та обов’язками кожної країни?
І.С.: Ви, напевно, обізнані з критикою, яка лунає на адресу ООН, що організація багато говорить та мало робить. І коли ми говоримо про відповідальність Росії та її військових за скоєні злочини на території України, що ще має бути зроблено в рамках ООН, аби досягнути цієї мети?
Ф.Г.: Рада Безпеки діє в рамках своїх повноважень. Доки є право вето, будь-який з п’яти постійних членів може його застосувати. Ми сподіваємося, що настане момент, коли право вето не буде використовуватися в ситуаціях війни, або щодо масових порушень прав людини, військових злочинів чи геноциду.
Коли ми обговорюємо в Раді Безпеки питання поваги до закону та відповідальності тих, хто його порушує, це важливо. Бо це надає повноваження всім тим, хто на місцях збирає дані та докази, які одного дня будуть представлені в суді. Це може бути суд в Україні, або суд у системі спецсудів. Це може бути новий механізм, який буде створений у Генеральній Асамблеї.
Але ця ініціатива має йти від самих постійних членів, ми ще не досягли цього. Відповідальність за злочини для нас дуже важлива. Ми навчилися поважати закон на національному рівні, а міжнародне право є найкращою гарантією для малих країн. Ми не можемо та не хочемо воювати з іншими, бо вважаємо, що спосіб спілкування між країнами - не війна, а закон. Тому в правовому контексті ми маємо механізм, за якими злочини, скоєні в Україні, мають бути спочатку задокументовані. Тому одразу зі старту нашого головування ми провели дебати за участю нашого прем’єр-міністра, щоб якомога ширше обговорити це питання.
Коли ми обговорюємо в Раді Безпеки питання поваги до закону та відповідальності тих, хто його порушує, це важливо. Бо це надає повноваження всім тим, хто на місцях збирає дані та докази, які одного дня будуть представлені в суді. Це може бути суд в Україні, або суд у системі спецсудів. Це може бути новий механізм, який буде створений у Генеральній Асамблеї. З цього приводу є думки. Але я сумніваюся, що спеціальний суд буде уповноважений, адже для цього потрібен дозвіл Ради Безпеки. І я сумніваюся, що Росія погодиться з цим.
Але є одна річ, яку ми маємо чітко знати: іноді справедливість - повільна, але вона потребує філігранної роботи, яка приносить результат. Тож, мабуть, сьогодні ми можемо бути налаштованими скептично, бо, на жаль, вчиняються злочини. Але, повірте, настане момент коли всі ці докази будуть використані в суді в Україні чи в інших країнах через універсальну юрисдикцію. І це буде визначальний момент для справедливості та відповідальності.
І.С.: Росія використовує Раду Безпеки для поширення своєї пропаганди під час виступів. Наскільки вона в цьому успішна?
Ф.Г.: З самого початку у випадку війни в Україні Рада Безпеки зробила все, щоб ізолювати Росію. Ми успішно протидіємо наративу Москви щодо конфлікту в Україні. Росія запропонувала як виправдання, чи як причину нібито геноцид на Донбасі.
Справа була представлена у Міжнародному суді, який сказав, що позиція Росії – необґрунтована. І видав наказ негайно припинити військову операцію. Що так і не було зроблено. Окрім того, Росія сьогодні знаходиться під найжорстокішим режимом санкцій.
Тож те, що змогла зробити Рада Безпеки, це показати - хто що зробив та хто за що відповідає. Ми також запрошуємо на засідання представників Генерального секретаря, керівників агенцій та програм, спеціальних радників чи представників, які говорять про факти. Світ бачить, що відбувається. І ті 6,8 млн людей, яких вигнали з-за межі України це не жарт. Це не фільм. Це не фейкові новини, не теорія змови. Це реальність, і це через агресію.
І.С.: Під час брифінгу, присвяченому сексуальному насильству, президент Європейської ради Шарль Мішель виступив з потужною заявою щодо ситуації довкола продовольчої безпеки. У вас є ідеї в рамках Ради Безпеки, як вирішити цю проблему?
Ф.Г.: Спочатку факти. Чому виникла нестача продовольства? Росія каже, що це через санкції. Проте санкції жодним чином не стосуються цих продуктів. Ця продукція не підпадає під жодні санкції. В Україні чекають на експорт понад 20 млн тон зерна. Але їх не можуть доставити, бо морські порти заблоковані. Тому ми підтримуємо зусилля Генерального секретаря, Туреччини та будь-кого, хто розмовляє з росіянами. Вчора також ми чули від російської делегації, що вони готові працювати над цим за умови зняття санкцій. Це ще раз доводить, що наша позиція правдива.
І.С.: Чи могла ООН зробити більше, аби попередити війну в Україні?
Європейський Союз - об’єднаний, НАТО ймовірно розширюються. Імідж Росії деградований. Російська армія принижена. Тож настав час їм дійсно зрозуміти, куди вони йдуть з цією війною, яка її мета?
Ф.Г.: Якщо ми проаналізуємо все, що ООН зробила до цього часу, ми маємо бути вдячними. ООН спочатку ізолювала Росію і, роблячи це, сказала світові, хто несе відповідальність за ситуацію.
Світ продемонстрував солідарність з Україною, і ця солідарність також допомогла українцям протистояти одній з наймогутніших армій світу. Окрім того, гуманітарна допомога, служби та агенції ООН – перші там, де є потреба. Також ми викриває дії Росію, та дуже сподіваємося, що нас почує російська громадськість. Хоча це і непросто. Також ми намагається змусити російських лідерів зрозуміти, куди вони прямують з цією війною. Все що ми досі бачили, окрім злочинів та знищення України - абсолютно суперечить декларованим Росією цілям.
Європейський Союз - об’єднаний, НАТО ймовірно розширюються. Імідж Росії деградований. Російська армія принижена. Тож настав час їм дійсно зрозуміти, куди вони йдуть з цією війною, яка її мета?
І.С.: І останнє запитання стосується реформування ООН, як ви це бачити, що має бути зроблено?
Ф.Г.: Я пов’язаний з ООН майже все своє дипломатичне життя. І це понад 30 років. І я з самого початку бачив потребу в реформуванні. Багато реформ відбулося, але, мабуть, не скрізь. Рада Безпеки досі діє за правилами та процедурами, які були прийняті сімдесят сім років тому. Нам потрібна не тільки прозорість, скільки ефективність та підзвітність.
Я думаю настав час серйозно поміркувати над тим, чи право вето допомагає Раді справді виконувати свій мандат, чи воно використовується неправомірно для вузьких політичних інтересів тих, хто може ним скористатися. Я думаю, що це підриває Раду Безпеки, її роль та довіру до неї. Організація Об’єднаних Націй – це єдиний орган, де представлені всі країни. І ми би хотіли, щоб Організація Об’єднаних Націй була центром усіх наших зусиль і енергії, щоб зробити світ кращим.
