Від касетних боєприпасів, які російська армія використовує в Україні, загинуло 689 мирних жителів, повідомляє Human Rights Watch (HRW) у новому звіті, опублікованому у четвер, 25 серпня.
На підставі проведених розслідувань, публікацій у ЗМІ та соціальних мережах, міжнародна правозахисна організація стверджує, що російські війська застосовували касетні боєприпаси «сотні разів» на території «щонайменше десяти з 24 областей України».
Розслідування, яке нещодавно провели HRW, показало, що у травні та червні російські війська застосовували касетні боєприпаси під час обстрілів Харкова, внаслідок чого суббоєприпаси вражали житлові будинки, міські вулиці та сквери.
Зокрема, 12 травня під час обстрілу касетними боєприпасами Дергачів, одного з передмість Харкова, загинуло подружжя, яке готувало їжу на багатті у дворі власного будинку. Дружина померла на місці, а чоловікові відірвало ноги, і він помер на кілька годин пізніше.
Під удар потрапили також жіноча консультація при пологовому будинку та будинку культури.
«Касетні боєприпаси призводять до численних жертв серед мирного населення, причому як безпосередньо в момент застосування, так і протягом тривалого часу, –заявила Мері Ворем, яка очолює в Human Rights Watch відділ з організації кампаній за заборону окремих видів зброї та керувала роботою з підготовки доповіді.
Всім країнам слід беззастережно засудити застосування цього виду зброїМері Ворем
Тому, за її словами, для використання цієї зброї в Україні не може бути жодних виправдань та жодних законних пояснень.
«Всім країнам слід беззастережно засудити застосування цього виду зброї», – наголосила Ворем, представляючи нову доповідь «Про стан справ у галузі касетних боєприпасів» за 2022 рік.
Як пояснює правозахисна організація, касетні боєприпаси існують у вигляді снарядів, ракет та авіабомб. Вони можуть випускатися з наземних гармат, пускових установок або мінометів або скидатися з повітря.
Переважно вони спрацьовують у повітрі, розкидаючи на великій території безліч дрібних бомб, які часто не вибухають відразу, а залишається лежати на землі, перетворюючись на міни, які можуть вбивати і калічити людей і через багато років після війни.
«Щойно опубліковано: глобальний звіт Cluster Munition Monitor 2022. У звіті наголошується на зростанні жертв російських атак касетними боєприпасами серед цивільного населення в Україні», – пише голова Human Rights Watch Ендрю Стройлайн.
Використання таких боєприпасів заборонили 110 країн, які підписали Конвенцію з касетних боєприпасів (ККБ) від 2008 року, та ще 13, які до неї приєдналися пізніше.Але, як зазначає Human Rights Watch, починаючи з 2020 року конвенцію не ратифікувала жодна нова держава. Ані Росія, ані Україна так і не приєдналися до договору. Також HRW зазначає, що «за непідтвердженою інформацією, було принаймні два випадки, коли українські війська також застосовували касетні боєприпаси».
Як зазначається у доповіді, яка охоплює всі країни світу, у 2021 році вперше за останнє десятиліття у світі не було зафіксовано жодного випадку загибелі людей внаслідок нових обстрілів касетними боєприпасами. Однак досягнутий прогрес у зниженні кількості жертв касетних боєприпасів виявився перекресленим із початком бойових дій в Україні у лютому 2022 року.
Організація наголошує, що від боєприпасів, які залишилися від попередніх обстрілів, у восьми країнах загинуло 147 людей. У тих випадках, коли відомий вік загиблих, пише HRW, діти становили дві третини від загальної кількості жертв.
