На зустрічі в Узбекистані у четвер Російський Володимир Путін і керівник Китаю Сі Цзіньпін обговорять Україну і Тайвань, мовиться у повідомленні Кремля. Ця зустріч, за словами заяви, матиме "особливе значення" з огляду на геополітичну ситуацію.
«Президенти обговорять як двосторонній порядок денний, так і основні регіональні та міжнародні теми», – сказав на брифінгу в Москві один з речників Кремля Юрій Ушаков.
Участь у саміті Шанхайської організації співробітництва в узбецькому Самарканді, буде першою міжнародною поїздкою Сі Цзіньпіна за більш ніж два роки, коли міжнародні візити зупинила епідемія коронавірусу.
Як пишуть оглядачі, цей час має особливе значення не лише для керівника Росії, бо китайський лідер лише за місяць виступить на партійній конференції, яка може закріпити за ним місце найвпливовішого китайського лідера з часів Мао Цзедуна.
За оцінкою агентства Reuters, зустріч дасть Сі можливість підкреслити свій вплив, а Путін зможе продемонструвати, що Росія тепер тяжіє в бік Азії після запровадження санцій у Європі. Обидва лідери можуть продемонструвати свою опозицію Сполученим Штатам у той час, як Захід прагне покарати Росію за агресію щодо України, яку Москва називає «спеціальною військовою операцією».
Як кажуть оглядачі, Китай як найбільший у світі споживач енергії та найбільший покупець сирої нафти, отримав вигоду з ситуації, в якій опинилася Росія, коли її енергоносії опинилися під санкціями на Заході. Пекін тепер може купувати більше дешевшої російської нафти і газу.
Після початку російської війни в Україні Китай збільшив закупівлю нафти в Росії. З квітня по липень він імпортував на 17% більше російської сирої нафти порівняно з тим же періодом минулого року. За той самий період Пекін також закупив у Росії на 50% більше скрапленого природнього газу і на 6% більше вугілля. Експорт російської електроенергії до Китаю виріс на майже 40%.
З політичного боку, російська агресія в Україні створила для Китаю геостратегічні проблеми, вважає Гал Бранс, професор Університету Джонса Гопкінса та оглядач агентства Bloomberg.
«Пекін не може спокійно сидіти осторонь і спостерігати за поразкою Росії в Україні, тому що це призведе (як мінімум) до сильно ослабленої Росії, яка є менш корисним союзником і менш здатною відволікати Вашингтон, і (як максимум) може створити політичну нестабільність у Москві», – пише дослідник у своєму твіті.
В інтерв’ю «Голосу Америки» президент Американської ради зовнішньої політики Герман Пірхнер, каже, що позиція Росії в Україні погіршується і Путін шукатиме більшої підтримки Китаю, але невідомо, чи він її отримає.
«Для Путіна буде дуже складно прийти на зустріч з такою кількістю проблем. Перед зустріччю з Сі він заявив, що хоче, щоб Донбас був захоплений наступного тижня, а замість захоплення Донбасу змушений відступати і повертати землю Україні. Тому для Путіна це дуже складна зустріч. І питання в тому, як Сі розіграє це. Чи хотів би він підтримати Путіна на цьому потопаючому корабелі і поставити під удар відносини із Західною Європою та Заходом?» – запитує Пірхнер.
На його думку, навряд чи Сі захоче ризикувати напередодні партійного з’їзду 16 жовтня, де буде обиратися керівництво Китайської Народної Республіки на наступні п’ять років.
«Це змушує Сі дещо обережніше змінювати поточну траєкторію своєї політики», – каже експерт.
Він також звертає увагу на те, що слабкість Росії у довгостроковій перспективі відкриває перед Китаєм нові можливості, включно з територіальним розширенням за рахунок російського Сибіру.
«Ми ніколи не повинні забувати, що теперішній Східний Сибір і російський Далекий Схід були Китаєм до 1858 і 1860 років, коли Росія забрала цю землю у Китаю. І Китай не забув про це, і в якийсь момент вони спробують це повернути. А це означає, що вони завжди дивляться на те, наскільки слабкою стає Росія», – говорить Пірхнер у розмові з «Голосом Америки».
Експерти наголошують, що економіка Китаю була в 10 разів більшою від російської ще до її нападу на Україну і накладання західних санкцій. Тому вони вважають, що з часом баланс сил буде далі змінюватися на користь Китаю. І Китай має цей час.
