У п’ятницю, 18 серпня, про успішне прибуття корабля з Одеси до турецького порту в Мармуровому морі повідомили усі головні міжнародні агентства.
Подія, на яку не звернули б жодної уваги ще два роки тому, до російської широкомасштабної агресії, нині для України може стати, за словами президента України Володимира Зеленського, першим «важливим кроком до відновлення вільного судноплавства у Чорному морі» та прориву морської блокади, яку Росія встановила для її Чорноморських та Азовських портів.
«Море має бути безпечним для всіх. Це принципово для України та наших партнерів. Свобода й безпека мореплавства – фундаментальні принципи міжнародних відносин», – твітує президент Зеленський.
Цивільне німецько-китайське вантажне судно Joseph Schulte під прапором Гонконгу, яке було заблоковане в Одеському порту з лютого 2022 року, використало «гуманітарний коридор», який Україна запропонувала для проходження в її порти. Як сподіваються в Україні, спочатку ним зможе скористатися та жменька кораблів, що застрягли в українських портах з початку російської агресії, а потім – ті, що наважаться знехтувати російськими погрозами і відновити чорноморську торгівлю з Україною, що до війни становила 2/3 українського експорту.
Чому Україні потрібно розблокувати порти, а не лише відновити зерновий експорт?
Понад третину з цієї торгівлі становили українські зернові, говорить у розмові з англомовною службою Голосу Америки Дмитро Барінов, заступник голови Адміністрації морських портів України (АМПУ), державної компанії, що до війни керувала українськими портами в Азовському та Чорному морях.
«Понад 50 мільйонів тонн становили агровантажі – зернові, кукурудза, рапс, соняшникова олія та соняшник. Весь час Україна збільшувала ці показники, і для нас це було дуже важливо, бо Україна є серед лідерів сільськогосподарського виробництва у світі. Наші фермери до війни планували вийти на 100 мільйонів, і це би дало можливість експорту близько 80 мільйонів тонн продукції на рік», – пояснює український посадовець.
Для порівняння, за рік чинності Чорноморської зернової угоди, що дозволила вивіз зернових, і була укладена за посередництва ООН і Туреччини, Україна змогла експортувати лише близько 32 мільйонів тонн своєї зернової продукції.
Нині ООН, Туреччина та адміністрація президента США Джо Байдена працюють над тим, щоб переконати Росію повернутися до зернової угоди. Але ця угода, хоча і відкривала українські порти для сільськогосподарської продукції, фактично накладала торгове ембарго на українську чорноморську торгівлю та ще і зробила це «під егідою ООН», вважають експерти з Польського інституту міжнародних відносин.
Деякі міжнародні аналітики також вважають, що Україна та її західні партнери не мають намагатися відновити чинність зернової угоди, а натомість – мають відновити вільне судноплавство у Чорному морі. І успішне проходження українським «гуманітарним коридором» першого корабля, на їхню думку, вказує, яким напрямком Україні та її партнерам потрібно просуватися далі.
«Цілком зрозуміло, що Україна має продовжити цей односторонній так званий «гуманітарний коридор» для кораблів через Чорне море за підтримки літаків спостереження НАТО чи західних союзників чи дружніх сусідніх країн, а також, якщо буде потреба, озброєного супроводу», – говорить в інтерв’ю телеканалу BBC Майкл Боцюрків, експерт Атлантичної ради, колишній речник місії ОБСЄ в Україні.
З огляду на те, що багато оглядачів вважають показовим інцидент з турецьким кораблем, який російські військові цього тижня зупинили та обшукали у міжнародних водах неподалік Туреччини, Боцюрків каже, що ризики реального нападу на торгові судна «дуже великі». Тому важливо мати і охорону і підтримку страхових компаній, щоб судновласники та команди почувалися безпечніше у Чорному морі.
Інша дослідниця з Атлантичної ради, Мелінда Герінг вважає, що потрібно не допустити, щоб Москва «перетворила Чорне море, яке поділяють сім країн, на російське озеро». Герінг наводить слова колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі Бена Годжеса, який каже, що «майбутнє Заходу може вирішуватися у Чорному морі», але Вашингтон не готовий включитися в гру.
«Не можна помилятися в намірах Росії. Москва сповнена рішучості перекрити Україні доступ до світових ринків і прагне утвердити власне панування над усім Чорноморським регіоном. Протягом останніх кількох тижнів російські війська завдавали авіаударів по зерносховищах у головному портовому місті України Одесі, а також по портах на річці Дунай, які є найважливішим альтернативним експортним маршрутом України. Одна з цих атак на Дунаї була небезпечно близька до члена НАТО Румунії», – каже Герінґ у публікації Атлантичної ради.
На думку дослідниці, навіть якщо Вашингтон не готовий погодитись на те, щоб кораблі країн НАТО супроводжували, чи охороняли цивільні торгові судна, він може зробити багато для того, щоб український «гуманітарний коридор» запрацював надійно.
Захистити українські порти, збільшити ризики для російських
Герінґ пропонує посилити захист для українських портів та збільшити ризики для російських. На її думку, потрібно з одного боку, розвивати протиповітряну оборону навколо Одеси та інших портових міст для захисту від російських ракет. А з іншого, надати Києву протикорабельні ракети, «щоб Україна могла націлити на контрольовані Росією чорноморські порти на українській території, включаючи Крим».
Це, на її думку, «мало б бажаний побічний ефект у вигляді підвищення вартості міжнародного страхування для російських суден». Україна нещодавно зробила кілька кроків, які б мали підвищити ризики для російської торгівлі – за допомогою морських безпілотників Київ влучив у військовий корабель поблизу Новоросійського порту та у танкер, що був біля берегів Криму.
«Українські військові могли б зробити набагато більше, маючи достатній запас протикорабельних ракет», – вважає Герінґ.
США та ЄС можуть допомогти українським аграріям
На думку Герінг, важливо допомогти українським зернотрейдерам покрити збитки від майбутніх страйків, до чого могли б долучитися американські фінансові інституції з розвитку. Також Європейський Союз міг би посприяти пом’якшенню позицій деяких свої країн-членів щодо заборони на українське зерно, яку запровадили п’ять країн Європейського Союзу, чиї фермери відчувають загрозу через дешевший експорт з України.
ЄС також міг би прискорити модернізацію порту в грецькому порту Александруполіс, де можна було б зберігати до 200 000 тонн експортованого зерна на місяць. Україна могла б відправляти туди зерно через Болгарію та Румунію, каже Герінґ.
Про те, що партнери готові підтримати український експорт зерна, сказав у п’ятницю прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він заявив, що сподівається, що 60 відсотків українського зернового експорту буде проходити через Румунію. Він сказав, що українське зерно може проходити транзитом через румунський чорноморський порт Констанца.
Але ці кроки, на думку Мелінду Герінґ, є лише тимчасовим полегшенням, але не вирішенням проблеми. Бо те, що Росія заблокує українські чорноморські порти, було зрозуміло заздалегідь, але США та Європейський Союз не виробили стратегії, як цьому протидіяти. Також, каже вона, вони «чомусь не спланували заздалегідь або не передбачили, що Москва матиме нахабство атакувати альтернативний дунайський шлях».
Але вашингтонська дослідниця зауважує, що ці помилки ще можна виправити, бо нещодавно у Конгресі було зареєстровано законопроект, який передбачає створення чорноморської стратегії.
Вона каже, що запропоноване законодавство проходить розгляд у Комітеті із закордонних справ Сенату США. Це однак, не означає, що його обов’язково ухвалять. Герінґ сподівається, адміністрація Байдена зуміє домовитися з цього приводу з провідними республіканцями. Бо Україна не має часу на довгі дебати.
Дивіться також:
Форум