Масштабні перестановки в українському уряді у воєнний час - у центрі уваги міжнародних медіа.
У середу й четвер Верховна Рада схвалила відставки з посад міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, міністра юстиції Дениса Малюськи, міністра з питань стратегічних галузей Олександра Камишіна, очільника Міндовкілля Руслана Стрільця і віцепрем'єрки з питань євроінтеграції України Ольги Стефанішиної.
Раніше голова владної фракції "Слуга народу" Давид Арахамія анонсував зміни понад половини складу Кабміну.
"Перезавантаження"
Напередодні президент України Володимир Зеленський під час пресконференції із прем'єром Ірландії Саймоном Гаррісом назвав зміни в уряді "перезавантаженням" і пояснив їх потребою в "новій енергії" та "посиленням нашої держави на різних напрямках".
Критики Зеленського попереджають, що зміни в кабінеті міністрів, ймовірно, ще більше зосередять владу в руках президента та Андрія Єрмака, його "впливового та суперечливого" глави Офісу президента, пише Financial Times.
FT пише, що невизначеність навколо майбутніх президентських виборів у США та внутрішній тиск у ЄС також викликають занепокоєння у Києва, який побоюється, що довгострокові зобов’язання щодо безпеки та фінансування, на які він покладається, можуть незабаром ослабнути. Газета також цитує депутата від "Слуги народу" Олександра Мережка, який зауважив: "Ми вступаємо в дуже складний період, особливо під час майбутньої зими. І для відповіді на ці виклики потрібні зміни в уряді".
При цьому депутат від "Голосу" Ярослав Железняк критикує урядові перестановки через те, що там "поки немає жодної нової людини", натомість "всі зміни це по факту просто ротації серед людей, які вже в виконавчій владі". На його думку, це тому, що охочих іти в уряд немає, "система законсервувала сама себе".
Однак політолог Володимир Фесенко розповів Politico, що приклад Олександра Камишіна, який лише за останні три роки керував "Укрзалізницею" та Міністерством стартегпрому, однак залишається у команді президента, свідчить: "Стиль правління Зеленського полягає в тому, щоб час від часу міняти уряди, робити їх більш енергійними та ефективними".
Politico нагадує, що партія Зеленського отримала більшість у 2019 році, тому Зеленський має можливість практично без перешкод формувати уряд, а воєнний стан надає президенту більше повноважень і скасовує вибори. Проте деякі опоненти кажуть, що президент перегнув палицю.
Зокрема оглядач Майкл Боцюрків в коментарі CNN висловив переконання, що йдеться про консолідацію влади Єрмака й що "вони дійсно переступили межу цього разу". "Чому ви усуваєте когось, як міністр Кулеба чи Ольга Стефанишина, які користуються такою повагою у західних столицях, і замінюєте їх людьми, про яких нічого невідомо?" - обурюється Боцюрків.
Ймовірні причини звільнення Кулеби
Відставка Дмитра Кулеби з посади очільника МЗС привернула особливу увагу оглядачів. Напередодні видання Telegraph, називаючи Кулебу "найпомітнішою жертвою потрясінь" в уряді, нагадало, що він не впорався із нібито дорученим йому завданням "переконати західних союзників України – головним чином США та Велику Британію – надати дозвіл на ракетні удари великої дальності всередині Росії".
"Нещодавно дипломат також очолював спроби отримати додаткові батареї ППО Patriot. Минулого тижня він звинуватив кількох неназваних союзників у невиконанні своїх обіцянок надати системи", - нагадує медіа.
Однак українські оглядачі сумніваються у цьому, зазначаючи, що "провали Дмитра Кулеби є невід'ємними від взагалі всієї політики Офісу президента, адже Дмитро Кулеба часто "плив за течією" і що зовнішньою політикою зараз передусім опікується ОП.
FT з посиланням на власні джерела в українському уряді пише, що нібито Дмитро Кулеба не хотів залишати свою посаду, однак про це йому сказав сам Зеленський. Також західні дипломати в Києві заявили виданню, що не здивовані таким кроком, оскільки чутки про вимушений від'їзд Кулеби ходили понад рік, однак вони здивовані тим, як було обрано час для цього.
При цьому Politico з посиланням на свої урядові джерела вказують як на причину звільнення конфлікт Кулеби і Єрмака, а також те, що колишній глава української дипломатії "мав добре налагоджені прямі контакти" з держсекретарем Ентоні Блінкеном та іншими західними дипломатами. "Навіть якби він був лояльним на 300%, офіс президента не міг би залишити такий канал зв’язку в руках людини, у якій вони не до кінця впевнені", - цитує видання посадовця.
Однак радники Зеленського розповіли виданню, "що Кулеба, хоча і відомий багатьом у всьому світі та часто з’являється на телебаченні, за останній рік мало зробив для поліпшення відносин Києва з Вашингтоном.. натомість він рекламував свою нову книгу".
Наслідки змін для зовнішньої політики
Журналіст Foreign Policy цитує Вільяма Тейлора, колишнього посла США в Україні, який вважає, що новий міністр закордонних справ України Андрій Сибіга "матиме інший стиль (управління), на відміну від Кулеби", й "ймовірно, запровадить більше дисципліни у міністерстві".
Натомість Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянського університету, в коментарі Associated Press висловив сумнів, що відставка Кулеби призведе до змін у зовнішній політиці Києва. Він додав: "Я вважаю, що Кулеба — хороший комунікатор, і погано втрачати його як міністра, але ми не знаємо, якою буде його наступна посада".
Загалом деякі оглядачі наголошують на тому, що офіс Зеленського недостатньо комунікує суспільству причини відставок міністрів чи інших високопосадовців, починаючи зі звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на початку року.
Напередодні Голос Америки повідомляв, що низка західних дипломатів схвально відгукнулись про свій досвід роботи із Кулебою та подякували йому за високі стандарти й професіоналізм.
Politico зауважує, що попри загальну напружену атмосферу допоки західні союзники утримуються від прямої критики урядових перестановок. "Навіть при всій критиці щодо того, що голова офісу Зеленського Єрмак став надто потужним, ми бачимо, що партнери нам все одно допомагають. Тому що вони розуміють нашу ситуацію. Вони розуміють, що Україна отримає перезавантаження демократії, щойно закінчиться війна і відбудуться вибори", – зазначив Фесенко.
Водночас низка політологів та опозиційних політиків в Україні висловлюються за ідею створення так званого уряду національної єдності з більшості фракцій у парламенті, куди б увійшли представники й опозиційних політсил.
За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології у минулому грудні, З7% українців хотіли б, щоб в Україні створили такий уряд, як це було в Ізраїлі після нападу ХАМАСУ, визнаного у США терористичним угрупованням.
