23 лютого в Генеральній Асамблеї ООН відбулися дебати, присвячені ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Перед цим Олексій Резніков, віце-прем`єр з питань реінтеграції провів спеціальний брифінг для постійних представництв при ООН.
Які нові факти були озвучені під час цієї онлайн зустрічі, хто та як блокує переговорних процес в рамках Мінська та як нова адміністрація США може вплинути на розв`язання конфлікту між Україною та Росією, - відповіді на ці та інші питання під час розмови з Олексієм Резніковим дізнавалася Ірина Соломко.
Кілька днів тому Ви проводили спеціальний закритий брифінг для представників ключових дипломатичних місій ООН. Всього було присутні більше 60 дипломатів. Про що саме йшла мова під час цього спілкування?
Головні речі, це те, що, на жаль, за рік не відбулося значного прогресу в завершенні цієї війни, яка триває сьогодні на Донбасі між Україною та Росією. Я вже не кажу про будь-який прогрес щодо деокупації Криму та Севастополя.
Росія зараз нав`язує новий наратив. Росіяни наполягають на тому, що до Мінських угод відноситься лише комплекс заходів, але це не так. Є меморандум, є протокол, і є комплекс заходів.
В той же час Росія зараз нав`язує новий наратив. Росіяни наполягають на тому, що до Мінських угод відноситься лише комплекс заходів, але це не так. Є меморандум, є протокол, і є комплекс заходів. Наприклад, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя каже відверту неправду, стверджуючи, що Тристороння контактна група складається з Києва, Донецька та Луганська, а ОБСЄ та Росія – два посередники.
Це сміх курячий, бо, по-перше, Україна ніколи не давала згоду на таке посередництво Росії, єдиний посередник – це ОБСЄ. По-друге, якщо взяти в руки текст протоколу, там записано, що за результатами консультацій учасників ТКГ, а саме Російської Федерації, України та ОБСЄ, складено цей документ. Це дуже чітко артикульовано та підписано паном Зурабовим, який був послом Росії в Україні та представляв у перемовинах офіційно Російську Федерацію. Тому це маніпулятивні речі.
Як само Росія та її представники блокують процес переговорів?
Перемовини продовжуються в Нормандському форматі на рівні політичних радників, були зустрічі в Берліні як офлайн, так і онлайн. Проте, з липня практично заблокований мирний переговорний процес на Мінському майданчику. Припинені будь-які дискусії, є просто колотнеча та дивні вимоги. От наприклад - «Нехай парламент України прийме постанову, якою визнає Мінські угоди, а президент Зеленський його підпише. Ми вам текст постанови напишемо».
На що ми завжди відповідаємо, що Мінські угоди не є міжнародним договором. Вони не мають обов’язкового характеру. Це є політико-дипломатичні домовленості. Наприклад, російська Дума їх навіть не думала ратифіковувати.
Але це не означає, що Україна відмовляється від принципів та засад, які закладені в Мінських угодах. Адже там мова йде про виведення військ, техніки, незаконних збройних формувань, бойовиків та найманців з території України. Про роззброєння, демілітаризацію та припинення вогню.
Вже далі йде мова про необхідність проведення місцевих виборів, прийняття законопроекту, який забезпечить особливості місцевого самоврядування. Але ми наголошуємо: спочатку йде безпека складова, а потім політична.
Ми разом з експертами вивчали досвід всіх країн, які потерпали від воєнних конфліктів у ХХ-ХХІ століттях. І дослідники нам кажуть просту річ: у тих випадках, коли після збройних дій проводилась виборча кампанія без взяття контролю над кордоном та роззброєнням, завжди, у 100% випадків, повторювалась ескалація збройного конфлікту.
Президент Зеленський у Парижі сказав у присутності пані Меркель та пана Макрона пану Путіну про те, що пункт 9 у комплексі заходів написаний некоректно, виконати його неможливо саме з цих безпекових причин. І його треба змінювати
Коли ж спочатку відбувається встановлення урядом контролю над кордоном, демілітаризація та реінтеграція самих бойовиків, і вже через певний проміжок часу проводяться вибори, як фінал політичного врегулювання, тоді немає повторення воєнного конфлікту. Експерти наголошують, що для країн з усталеною демократією має пройти рік, а «молодої» - мінімум два.
Тому, посилаючись на ці тези, президент Зеленський у Парижі сказав у присутності пані Меркель та пана Макрона пану Путіну про те, що пункт 9 у комплексі заходів написаний некоректно, виконати його неможливо саме з цих безпекових причин. І його треба змінювати.
Простими словами сісти з олівцем за стіл лідерам Нормандського формату (можливо, з залученням іноземних партнерів, наприклад, Сполучених Штатів та Великої Британії) та пройтися по кожному пункту: реалістично - нереалістично. І коли би дійшли до пункту 9, сказали би: «Нереалістично, давайте його перепишемо». Якщо є недовіра, для цього існують такі міжнародні інструменти, як мандат миротворчих сил. Приклад Хорватії показує успішність такого формату.
Ще один великий блок, про який ми говорили з дипломатами – це те, що йде насильницька паспортизація і в Криму, і на Донбасі. Люди використовуються як заручники. Зрозуміло, що це потім ускладнить реінтеграцію тих територій, а головне – людей, адже виникне питання, що з ними робити, і хто вони?
На жаль, окупаційні режими блокують роботу КПВВ. Працює лише Станиця Луганська, і два рази на тиждень Новотроїцьке.
Важливо також і пояснювати, що відбувається на тимчасово окупованих територіях у контексті коронавірусу. Ми відкрили всі КПВВ на лінії розмежування, щоб люди могли вільно її перетинати та отримати допомогу. На жаль, окупаційні режими блокують роботу КПВВ. Працює лише Станиця Луганська, і два рази на тиждень Новотроїцьке.
Ми, виконуючи Нормандські домовленості, зробили два сучасних КПВВ у Золотому та Щасті з медичним пунктом, кімнатою матері та дитини, ЦНАПом і відділенням Ощадного банку. Та сторона їх не відкриває, під різними абсолютно надуманими приводами.
Заблокований повністю і обмін утриманими особами. Причому, ми ще в липні узгодили, за якими критеріями буде відбуватися обмін списками. Проговорили і 19 нових ділянок для розмінування та 4 нових ділянки розведення сил та засобів. Далі прогресу немає.
За цей рік Україна підняла рівень представництва делегації. Сьогодні присутні і урядовці, і голови комітетів Верховної Ради. Ми очікували дзеркального кроку від росіян, але нічого такого не відбулося.
Тобто вони не зацікавлені в урегулюванні. Єдине про що говорять представники окупаційної влади: ми – посередники, тому розмовляйте напряму, і нехай парламент визнає Мінські угоди.
На вашу думку, наскільки комунікація України про всі ці аспекти блокування перемовин з боку Росії, успішна на міжнародних майданчиках. Чи ми російській пропаганді все ж таки програємо?
Війна відбувається не на сході України, війна відбувається на сході Європи
Ми маємо про це говорити на кожному кроці і кожного дня. Доносити усьому світу, що відбувається, щоб ніхто не забував. Головний меседж, який я постійно міжнародним партнерам намагаюся донести: війна відбувається не на сході України, війна відбувається на сході Європи. І це дуже важливо. Адже, якщо росіянам дати можливість поводитися так, як вони поводяться з міжнародним правом, коли сила права перетворюється на право сили, то наступними будуть країни Балтії, Польща, і так далі. Бо їхня мрія про Російську імперію в тих кордонах, які були колись, і далі існує.
Зі зміною влади у Білому домі, експерти все частіше говорять про те, що США мають долучитися до Мінського процесу, і це зможе сприяти розблокуванню його роботи. Наскільки реалістичний, на вашу думку, такий сценарій?
Мені здається, що і політика, і дипломатія – це мистецтво можливого, і такий сценарій – можливий, бо це – діалогові речі. Більш того, Путін - дуже прагматична людина. Якщо на столі будуть аргументи людей, вагу яких він розуміє, він може це почути.
Право Сполучених Штатів брати в цьому участь підтверджується Будапештським меморандумом, а також тим, що ця країна є офіційним членом ОБСЄ. Тому їх представники можуть бути учасниками і нормандському, і мінському форматі в якості модераторів або координаторів абсолютно легітимно.
І чому би Путіну бути проти? Я думаю, що він мріє сісти за один стіл з такими світовими лідерами.
Це перезавантаження має відбутися найближчим часом?
Так, бо якщо цього не станеться, потім буде важко до цього повернутися. І буде стагнація цього процесу.
Ви на своєму рівні активізували контакти з новою адміністрацією, щоб персонально обговорити цю можливість?
Ми на всіх рівнях ініціюємо і контактуємо кожен там, де може. В першу чергу, звісно президент України, його Офіс, Міністерство закордонних справ, - ми по усіх каналах надсилаємо наші сигнали.
А у вас особисто вже були контакти з новою адміністрацією США?
Офіційно, поки що ні.
Дивіться також: Захід занепокоєний політичною кризою, яка розгортається у Грузії. Відео
