Жодна з шести основних політичних сил України ще не стала загальнонаціональною партією, яка мала б достатню підтримку в усіх регіонах. Про це свідчить аналіз електоральних уподобань, проведений Центром соціологічних та політологічних досліджень “Соціовимір”. На думку політологів, це водночас і погана, і добра новина.
Жодна з шести політичних сил – претендентів на проходження до Верховної Ради – ще не стала загальнонаціональною партією. Навіть фаворити виборчої кампанії – Наша Україна, Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів – мають чітку регіональну “прописку”. Це засвідчили результати опитування, проведеного Центром “Соціовимір”.
Згідно з даними опитування, блок Віктора Януковича, який загалом по країні користується найвищою підтримкою виборців – понад двадцять відсотків – набирає ці бали в основному завдяки “електоральній вотчині” в Донецькій та Харківській областях, на Одещині, Дніпропетровщині та в Криму. Водночас у Києві підтримка блоку Януковича сягає восьми, у Львові – половини відсотка.
Блок Юлії Тимошенко, що має 18-відсотковий рейтинг у середньому по країні, в Києві підтримує 20% виборців, у Вінницькій та Полтавській області – 27%, на Львівщині – 29%. А тим часом на Донеччині та Харківщині БЮТ може розраховувати лише на 5% голосів.
За третього фаворита – президентський блок “Наша Україна” із середнім рейтингом 17 % – у Києві готові голосувати 12%, у Вінниці та Полтаві 20%, у Львові 37%, тоді як у Дніпропетровську 10%, а в Донецьку і Харкові 5 відсотків виборців.
Свою “регіональну нішу” так само мають Народний блок Литвина, Комуністична і Соціалістична партії.
Науковий керівник центру “Соціовимір” Володимир Полохало вбачає парадокс у тому, що Україна реформується на парламентсько-президентську республіку, не маючи при цьому жодної загальнонаціональної партії. Коментуючи результати дослідження, політолог називає всіх претендентів на проходження в парламент “регіональними партіями”:
«Політичні карлики, навіть з таким рейтингом, не мають політичного права, морального права претендувати сьогодні на парламентсько-президентську республіку. Великі абміції, але немає реальної політичної репрезентативності».
Водночас, за словами Полохала, є й безперечний позитив у тому, що в Україні немає жодної партії-монополіста, як у Росії чи Білорусі. Конкуренція на виборах примусить недемократичних гравців грати чесно, без застосування адмінресурсу, -- вважає політолог. При цьому, на його думку, основна конкурентна боротьба розгорнеться всередині трьох пар претендентів. Блок Тимошенко поборюватиме “Нашу Україну”, Литвин змагатиметься з Морозом, а Партія регіонів Януковича перетягуватиме канат з комуністами.
Як прогнозує голова правління Центру “Соціовимір” Сергій Таран, наступна кампанія буде також наймасовішою. За його словами, хай люди розчарувалися в лідерах Майдану, але не в його ідеях:
«Якщо скласти сумарний рейтинг політичних сил, які асоціюються з Майданом – це Блок Ющенка, Тимошенко, Мороза та Пору, то сумарний рейтинг їхньої підтримки складає зараз близько сорока відсотків, тоді як Януковича складає близько двадцяти відсотків, тобто вдвоє менше. Таким чином, багато людей підтримують ті ідеї, які були закладені у Майдан, але ми зараз маємо Майдан від кількох політиків. Ми маємо ідеї Майдану від Мороза, ідеї Майдану від Тимошенко, ідеї Майдану від Ющенка, ідеї Майдану від “Пори”. Тобто ми маємо зараз зневіру у лідерах помаранчевої революції, але разом з тим громадяни загалом підтримують ці ідеї».
За даними опитування, про своє бажання брати участь у виборах заявляє 70% респондентів – порівняно з шістдесятьма відсотками у минулу парламентську кампанію.
