ЗБ: Пане Маркіяне, дякую, що завітали. Оскільки одна з місій Фундації сприяти розвитку прав людини, ми щойно чули, що «Вахта прав людини» досить критично вiдгукнулася на ситуацію в Українi з дотриманням прав людини. Чи погоджуєтесь Ви з висновками цієї організації?
МБ: Коли я читаю цей список або оцінку, яка була складена, я не бачу тут нічого страшного. Мені здається, що бiльшiсть iз тих проблем, про яких йдеться, вони фактично були успадковані. Не можна їх приписати новiй владi. Я думаю, що ми усi зрозумiли i так само організації, якi слідкують за цими питаннями, зрозумiли, що цей перший рік нової влади буде дуже сполiтизований i оцінку діяльності у цiй сферi новiй владi тільки можна буде дати після парламентських виборiв. Тут, дійсно, якщо читати цей звiт, явно видно, що йдеться про структурнi проблеми, про проблеми на місцях. Але я думаю, що нiчого, що нова влада сказала, не свідчить про те, що вона не ставиться i не буде ставитися серйозно до розв`язки цих проблем.
ЗБ: Перейдемо до роботи Вашої фундації -- Фундації Україна-США. Вона починалася як невеличка організація у 1991 роцi. На сьогодні ви переросли у досить потужну установу, яка є одним з великих контакторів для Агенства США з міжнародного розвитку. Як вам вдалось досягти такого рівня?
МБ: Перш за все, дякую за комплімент. Так, дійсно, я думаю, що перш за все ми можемо сказати, що для Фундації працюють люди високого професійного рівня. Я маю тут на увазi наших українських експертiв, фахiвцiв. Я думаю, що сам факт, що ми маємо постiйне представництво в Українi, дозволяє нам ефективно слiдкувати за змiнами по тих напрямках i взагалi по розвитку подiй в Українi i відповідно реагувати. Але головним чином, я б сказав, що ми виробили собі репутацію ефективної, професійної організації завдяки колективу, який працював i працює далi з нами на Українi.
ЗБ: Ви займаєтеся великою кiлькiстю рiзних проектiв. Скажiмо, за 15 рокiв, що Ви б видiлили окремо – якi проекти, в яких Ви брали участь?
МБ: Ну, я б сказав взагалi – головне це встановлення чи сприяння встановленню демократичних процесiв на Українi. Це – головне. Працювати над тим, щоб саме населення України вiдчуло відповідальність за наслідки, так би сказати, своєї діяльності або бездiяльностi. Я думаю, що те, що вiдбулося минулого року, є певне логічне завершення тих процесiв або завершення певного етапу тих процесiв, якi почалися 15 рокiв тому.
ЗБ: Ви маєте на увазi помаранчеву революцію....
МБ: Так, помаранчеву революцію як вираз демократії. I я думаю, що тут можна сказати, що певний внесок був зроблений не тільки Фундацією, але i іншими організаціями, якi уже довго працюють над такими питаннями.
ЗБ: Чи могли б Ви коротко сказати про свої проекти на майбутнє?
МБ: Так, на майбутнє ми фактично будемо розвивати нові етапи сьогоднішньої діяльності. Це – розвиток місцевого самоврядування, місцевої демократії, економічного розвитку у рамках програми «Партнерство громад». Це – програма політичного дiалогу мiж Україною та США, до якого ми [залучаємо] ширше коло ділових осiб, представників громадських організацій, щоб доповнювати тi зусилля, що вiдбуваються на державному рiвнi. Це є програма молодіжна, якою ми ознайомлюємо молодь українську з українською владою i вчимо їх про українсько-американськi стосунки. I також ми дуже зацiкавленi посприяти систематичному розвитку стосунків мiж Конгресом США i Верховною Радою. Ми думаємо, що це дуже важливий напрямок роботи, оскiльки Верховна Рада зараз набирає набагато більше повноважень, але є певні ознаки, що Верховна Рада, фактично, як інституція, рівень українського парламентаризму невiдповiдний новим завданням i обов`язкам.
