В Україні продовжують обговорювати плани Сполучених Штатів розмістити елементи свого протиракетного захисту на території Польщі та Чехії. Детальніше цю тему розгорнув Руслан Дейниченко у розмові з Володимиром Чмілем – керівником столичного підприємства “Cатурн”, яке в радянські часи брало участь у розробці та виробництві систем протиракетної оборони.
РД: Пане Володимире, наскільки ефективними є сучасні протиракетні системи, скажімо ті, які Сполучені Штати планують розмістити у Східній Європі?
ВЧ: Глобального захисту взагалі створити неможливо. Сьогодні більшу небезпеку становить Аль-кайда, яка не буде доставляти ракет. Вона це робить іншими шляхами. Це, на моє переконання, лише дестабілізує світ і створює небезпеку для України.
РД: А в чому ця небезпека полягає?
ВЧ: Ця система не захщатиме інтересів України. Уявімо собі, що вона дійсно почне спрацьовувати на іранські ракети, які летітимуть на Європу через територію Росії. Зриватись вони однаково будуть над Україною!
РД: Яка ймовірність, що українські військові підприємства отримають замовлення на розробку чи виготовлення окремих блоків системи?
ВЧ: Держави, які роблять такі серйозні системи, не дозволять собі розробляти чи виготовляти їх на території інших країн. Оскільки це зменшує надійність таких систем.
РД: Чи може Україна приєднатися до російської протиракетної системи?
ВЧ: Україні не треба приєднуватися до жодної із цих систем. Бо жодна із них її не захистить. А створювати свою систему – це занадто дороге задоволення, яке Україні сьогодні недоступне.
РД: У такому випадку українські стратегічні об'єкти, скажімо атомні станції, залишаються зовсім незахищеними від ймовірних ракектних ударів?
ВЧ: Я думаю, немає великої різниці, чи у нас вибухне атомна станція, чи над нашою територією вибухне ядерна боєголовка. Для нас найбільш вигідно, щоб ні в Росії, ні в Америки такої системи просто не було.