Розпад Югославії супроводжували десятиліття війни, страждань і етнічного конфлікту. Нині надходить остання дія драми: край Косово, у якому переважає албанське населення, готовий проголосити незалежність від Сербії. Як часто буває в таких випадках, міжнародна спільнота до цього питання ставиться неоднозначно. Сполучені Штати та більшість Заходу підтримують незалежність Косово, а Росія рішуче відстоює суверенітет Сербії.
Край Косово, так звана історична серцевина Сербії, заявив про свій намір
проголосити незалежність – без згоди Белграда. Сполучені Штати, Великобританія і більшість європейських країн підтримують справу незалежності краю Косово.
У Брюсселі, новий Прем’єр-міністр Косово Гашім Тгасі зустрівся з чільними представниками Європейського Союзу і НАТО, щоб визначити графік проголошення незалежності. Він згодом сказав репортерам, що незалежність це питання днів.
Дехто у ЄС вважає, що одностороннє відокремлення Косово від Сербії є небезпечним прецедентом для сепаратистських рухів. Утім більшість цей намір підтримує. Член Європейського парламенту Йоост Лаґендійк каже, що Євросоюз повинен зайняти одностайну позицію:
“Кожний, навіть скептик, усвідомлює, що це – європейське питання. Питання, яке повинен вирішити Європейський Союз. Це у нас на порозі. Косово і Сербія – майбутні країни-члени ЄС, отож і справа це наша. Ми її повинні полагодити. Так і станеться”.
Євросоюз планує вислати місію у 1800 поліцейських і юридичних помічників, щоб сприяти процесові переходу до незалежності.
Косово не має закордонних представництв. Краю дораджує благодійна організація “Незалежний дипломат”, брюссельське бюро, яке очолює Ніколас Вайт. За його словами, попри те, що деякі країни виступають проти визнання незалежності Косово, руки Європейського Союзу не зв’язані:
“Мене вражає, що ніхто не сказав, що не допустить до розгорнення місії ЄС в Косово, ніхто не сказав, що не допустить до дій ЄС у Косово, як це планувалось”.
Проте, Сербія з підтримкою з боку Росії, ставить під сумнів легітимність мандату місії ЄС, як також будь-яке розгорнення миротворчих операцій поза існуючими рамками ООН.
Деякі голоси в Європі побоюються відновлення сербського націоналізму, майже дев’ять років після того, як НАТО прогнало сербські війська з Косова, а ООН перебрала контроль над краєм.
Країни-члени Європейського Союзу уважно стежать за становищем, бажаючи уникнути реґіонального конфлікту і сподіваючись таки втримати Сербію на шляху до остаточного членства в ЄС.
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1