Контроверсійні вибори нового складу парламенту в Ірані

У п’ятницю іранці обирають новий парламент. За майже тристаособовий законодавчий орган змагаються переважно політики консервативних поглядів, оскільки прибічників реформаторських кіл з різних приводів не допустили до участі у виборах.

Якщо одним ліберальним кандидатам обмежили передвиборчу агітацію, то інших взагалі не пустили на вибори. Наглядова Рада Ірану – державний орган, у компетентність якого входить відсіювання кандидатів, дискваліфікувала 1700 осіб. Ентоні Кордесмен – колишній представник Пентагону, а нині експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень не здивований, що дискваліфіковані кандидати є представниками саме реформаторських сил:

“Лише консервативним кандидатам, і то крайньо консервативним, дозволено змагатись. Багатьох людей, які в минулому брали участь у виборах, цього разу навіть не допустили до них”.

За оцінками аналітиків, населення Ірану цим разом вибиратиме з-поміж більш консервативних кандидатів і менш консервативних – прихильників діючого Президента Махмуда Ахмадінеджада. Але вибори до законодавчого органу, навіть дуже контрольовані, є демократичним процесом, - зауважує президент Американсько-іранської ради Гушанг Амірахмаді:

“Навіть якщо цей орган повністю підконтрольний Наглядовій раді, парламент залишається найважливішим демократичним інститутом в цій країні”.

Наступного року в Ірані відбудуться президентські вибори. Президент Ахмадінеджад прийшов до влади у 2005-му році завдяки своїй популістській платформі. Однак за три роки його правління економіка у стані стагнації, інфляція – 17% (хоча на Заході вважають, що цей показник значно вищий).

Опитування громадської думки свідчать, що хоча виборці і не очікують великих змін від парламенту, вони підтримують економічну політику президента. Тому, за словами Амірахмаді, для виборців важлива ідеологія кандидатів:

“Я не думаю, що це стане референдумом щодо окремо взятого кандидата. Це швидше референдум щодо певної політичної групи та її бачення Ірану у порівнянні з іншими”.

Президент Ахмадінеджад при кожній нагоді критикує позицію США та Європи у питанні ядерної програми Ірану. Можливість проведення діалогу з Тегераном опинилося і в центрі президентських перегонів у США. Ймовірний кандидат від демократів Барак Обама уже заявив про готовність розпочати такий діалог.

Аналітик американського Конгресу Кен Кацман вважає, що зміни в американсько-іранських відносинах можна очікувати лише у тому випадку, якщо до парламенту не пройдуть пропрезидентські кандидати:

“Ми можемо стати свідками прориву в Ірані, якщо пропрезидентські кандидати зазнають поразки. Ахмадінеджад і так уже політично безсилий. Можливо він не змагатиметься у 2009-му, або зазнає поразки. Водночас у США може прийти до влади людина, яка вірить у діалог, що робить вибори в Ірані дуже важливими”.

Ще один важливим моментом оглядачі вважають той факт, що результати виборів у п’ятницю вкажуть подальший курс Ірану у питанні його ядерної програми.