Тиждень моди прет-а-порте в Нью-Йорку, який пройшов минулого місяця, відкрив сезон показів колекцій осінь-зима 2009. Однак оскільки свято моди проходило на тлі економічної кризи, багато дизайнерів скоротили свої програми та списки запрошених гостей. Що ж до колекцій, то головна тенденція цього сезону – яскраві кольори – свого роду повернення у вісімдесяті.
Тиждень мод традиційно проводиться у «Великому Яблуку» не випадково, адже саме в Нью-Йорку мають свої штаб-квартири десятки найбільших дизайнерських домів, а вулиці центру Мангеттена заполонені крамницями найпрестижніших марок. Втім, місто має і свій власний унікальний стиль.
Сьома авеню – серце нью-йоркського району фешенебельних бутиків. Однак, одяг, який обирають мешканці Великого Яблука – не обов’язково моделі останніх показів мод чи подібні до вбрань зірок на великому екрані.
У нещодавно випущеній у прокат популярній стрічки «Зізнання шопоголіка» головна героїня Ребекка Блумвуд виснажує свою кредитну картку заради того, щоб задовольнити свою пристрасть до високої моди. У реальному житті ставлення до моди жителів Нью-Йорка далеке від екстравагантних звичок Ребекки.
Говорить жителька Нью-Йорка Бритні Ву:
«Нью-Йорк любить практичність та комфорт. Ми віддаємо перевагу функціональності, а не високій моді чи помпезності. І я думаю, причина в тому, що мешканці міста у постійному русі, завжди кудись біжать».
Як стверджує модельєр Наїм Хан, нью-йорскський гламур зводиться до зручності та вміння носити чорне:
«Мода Нью-Йорка - це чорний колір і відносно прості моделі. Як на мене, Нью-Йорк особливо не відрізняється чимось надзвичайним».
Однак, правильно скомбінувати відтінки чорного – завдання не просте, кажуть модники: Працівник компанії «Ральф Лорен» Спенсер Мур:
«Я думаю, правильно підібрати та поєднати біле, чорне та сіре – дуже складно, і це типова нью-йоркська мода».
Наїм Хан народився в Індії і в його колекціях відчувається вплив традиційних у його культурі яскравих кольорів. Цього разу на Тижні моди він представив колекцію вечірніх суконь, визнану критиками однією з найкращих. Втім, він стверджує, що блискуче виглядати людина може і у простих джинсах чи скромній чорній сукні.
«Мода - це не лише одяг, але і те, як ви поводитесь. Можна побачити людину, яка вдягнена у щось досить просте, однак те, як вона рухається, дивиться, яку зачіску має – все разом справжній шик. Так що гламур – це поєднання багатьох чинників, а не лише вбрання».
Стиліст Мері Еліс Стівенсон погоджується, що чорний колір – це уніформа Нью-Йорка. Втім, багато пересічних нью-йоркців, додає вона, черпають чимало ідей з того, як на глянцевих обкладинках журналів чи в інтернеті виглядають зірки.
«Мені здається, жінки у першу чергу шукають натхнення у таблоїдах чи в інтернеті, копіюючи вбрання знаменитостей. І що цікаво, сьогодні зірки виглядають як пересічні люди. Подивіться на Дженніфер Гадсон, Латіфу чи Опру. Всі ці жінки мають справжні контури жіночих форм, представляють різні вікові групи та по-новому носять модний одяг. Так що пересічні жінки бачать на знімках у журналах мод зображення, наближені до реального життя».
Працівник компанії «Ральф Лорен» Спенсер Мур:
«Треба трошки зробити власні дослідження. Вивчаєш, у що вдягнені знаменитості, додаєш дещо власного стилю. Візьмемо цю футболку, оригінал коштує чотириста доларів, насправді ви можете зробити власну - ніяк не гіршу».
Втім не лише відомих зірок чи дизайнерів копіюють модники. Говорить студент Дональд Бредфор:
«Цими днями я бачу себе рок-зіркою сімдесятих. Тому я завжди знаходжу якусь деталь для свого вбрання, яка говорить: «Я рок-зірка!»
І схоже, часи, коли модно було заявити, що ти вдягаєшся від найдорожчих дизайнерів закінчились. Найбільші модники нині відкрито визнають, що не цураються дешевих підробок, тим більше, що економічні реалії даються взнаки. А запорукою успіху, погоджуються стилісти, є не етикетка з визнаним ім’ям та космічною ціною, а впевненість у собі та вміння, знову ж таки, з викликом носити чорне.
