Протягом 2012 року вчені здійснили низку разючих експериментів і відкриттів, які стали проривами в науці й технологіях.
Чи не найбільшим відкриттям року став, як виглядає, таємничий бозон Гіґґза – елементарна частинка, яка теоретично є важливою складовою «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту і якої вченим досі бракувало на практиці. Відразу дві групи дослідників, які працюють на Великому адронному колайдері, повідомили в липні, що незалежно одна від одної виявили існування частинки, характеристики якої відповідають теоретично спрогнозованому, але досі невловимому бозонові Гіґґза.
Один із дослідників, Джо Інкандела заявляв тоді, що вчені сягнули до глибин будови Всесвіту. «Саме такими експериментами ми шукаємо одну з найрідкісніших частинок. І наш результат дуже попередній, але ми вважаємо, що він дуже певний. Він дуже надійний, інакше ми б його не представляли», – сказав учений.
А у вересні надійшло інше відкриття: на поверхні Марса таки існувала вода в рідкому стані. Його зробив американський марсохід Curiosity, серед завдань якого і пошуки на Марсі свідчень про придатні для життя умови, які там могли існувати. Аналіз марсіянського гравію, який здійснив цей апарат, дав підстави дослідникам зробити висновок: вода, яка є визначально важливою для життя земного зразка, колись таки вкривала поверхню Червоної планети.
Одна із дослідників Ребекка Вільямз пояснила тоді: «Гравій, який видно на знімках, по-перше, округлий. По-друге, його розмір при цьому надто великий, щоб його могло перекочувати вітром. Тож серед науковців панує спільна думка, що це гравій, який колись несла вода стрімким потоком».
Пірнання і злети
Іще одним зі здобутків 2012 року стала подорож режисера кінофільму «Титанік» Джеймза Камерона до найглибшого місця на планеті – Маріанської западини в Тихому океані. Він став першим, хто наодинці досяг глибини у понад 11 кілометрів. При цьому також були помічені кілька досі не відомих форм життя.
А австрієць Фелікс Баумґартнер стрибнув із висоти понад 39 кілометрів – майже з межі космосу – це дало йому змогу у вільному падінні перевищити швидкість звуку.За 4 хвилини і 20 секунд 43-річний відчайдух став єдиною поки що людиною, яка подолала швидкість звуку, не сидячи в надзвуковому літаку чи космічній ракеті.
А йому назустріч, із Землі в космос, стартував космічний корабель Dragon американської компанії SpaceX. Цей корабель спершу тільки зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а потім і доставив на неї потрібний вантаж і повернув на Землю вантаж із МКС. Таким чином він став першим кораблем, який здійснив практичну космічну місію, був розроблений і збудований приватною компанією, а не державним космічним агентством. Його політ дав підстави говорити про ймовірний початок доби комерційного освоєння космосу.
Комп’ютери: мобільність і дотиковість
Досягнення сталися і в навколокомп’ютерних технологіях. Це, наприклад, розвиток «тривимірних принтерів» – пристроїв, які створюють просторові моделі, напилюючи пластик чи інший матеріал за певним зразком.Уже наступного року, ймовірно, з’являться домашні моделі, які коштуватимуть менше ніж дві тисячі доларів.
Іще одна тенденція – дедалі більший перехід до мобільних пристроїв і комп’ютерів із дотиковими дисплеями. Рівні продажу планшетних комп’ютерів цього року все зростали, і, очевидно, найближчими роками перевищать продаж звичайних персональних комп’ютерів. Через цю тенденцію і компанії, які розробляють програмове забезпечення, почали пристосовувати його для використання з дотиковими дисплеями в першу чергу, а не заднім числом, як було раніше. За один із найяскравіших прикладів називають операційну систему Windows 8, випущену цієї осені.
Нових вершин сягали і соціальні мережі. У Facebook, зокрема, в жовтні оголосили, що мережу щомісяця використовують понад мільярд разів. І цьому та іншим науково-технологічним досягненням можна поставити багато «лайків».
Матеріал підготували: Richard Solash і Сергій Драчук
Чи не найбільшим відкриттям року став, як виглядає, таємничий бозон Гіґґза – елементарна частинка, яка теоретично є важливою складовою «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту і якої вченим досі бракувало на практиці. Відразу дві групи дослідників, які працюють на Великому адронному колайдері, повідомили в липні, що незалежно одна від одної виявили існування частинки, характеристики якої відповідають теоретично спрогнозованому, але досі невловимому бозонові Гіґґза.
Один із дослідників, Джо Інкандела заявляв тоді, що вчені сягнули до глибин будови Всесвіту. «Саме такими експериментами ми шукаємо одну з найрідкісніших частинок. І наш результат дуже попередній, але ми вважаємо, що він дуже певний. Він дуже надійний, інакше ми б його не представляли», – сказав учений.
А у вересні надійшло інше відкриття: на поверхні Марса таки існувала вода в рідкому стані. Його зробив американський марсохід Curiosity, серед завдань якого і пошуки на Марсі свідчень про придатні для життя умови, які там могли існувати. Аналіз марсіянського гравію, який здійснив цей апарат, дав підстави дослідникам зробити висновок: вода, яка є визначально важливою для життя земного зразка, колись таки вкривала поверхню Червоної планети.
Одна із дослідників Ребекка Вільямз пояснила тоді: «Гравій, який видно на знімках, по-перше, округлий. По-друге, його розмір при цьому надто великий, щоб його могло перекочувати вітром. Тож серед науковців панує спільна думка, що це гравій, який колись несла вода стрімким потоком».
Пірнання і злети
Іще одним зі здобутків 2012 року стала подорож режисера кінофільму «Титанік» Джеймза Камерона до найглибшого місця на планеті – Маріанської западини в Тихому океані. Він став першим, хто наодинці досяг глибини у понад 11 кілометрів. При цьому також були помічені кілька досі не відомих форм життя.
А австрієць Фелікс Баумґартнер стрибнув із висоти понад 39 кілометрів – майже з межі космосу – це дало йому змогу у вільному падінні перевищити швидкість звуку.За 4 хвилини і 20 секунд 43-річний відчайдух став єдиною поки що людиною, яка подолала швидкість звуку, не сидячи в надзвуковому літаку чи космічній ракеті.
А йому назустріч, із Землі в космос, стартував космічний корабель Dragon американської компанії SpaceX. Цей корабель спершу тільки зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а потім і доставив на неї потрібний вантаж і повернув на Землю вантаж із МКС. Таким чином він став першим кораблем, який здійснив практичну космічну місію, був розроблений і збудований приватною компанією, а не державним космічним агентством. Його політ дав підстави говорити про ймовірний початок доби комерційного освоєння космосу.
Комп’ютери: мобільність і дотиковість
Досягнення сталися і в навколокомп’ютерних технологіях. Це, наприклад, розвиток «тривимірних принтерів» – пристроїв, які створюють просторові моделі, напилюючи пластик чи інший матеріал за певним зразком.Уже наступного року, ймовірно, з’являться домашні моделі, які коштуватимуть менше ніж дві тисячі доларів.
Іще одна тенденція – дедалі більший перехід до мобільних пристроїв і комп’ютерів із дотиковими дисплеями. Рівні продажу планшетних комп’ютерів цього року все зростали, і, очевидно, найближчими роками перевищать продаж звичайних персональних комп’ютерів. Через цю тенденцію і компанії, які розробляють програмове забезпечення, почали пристосовувати його для використання з дотиковими дисплеями в першу чергу, а не заднім числом, як було раніше. За один із найяскравіших прикладів називають операційну систему Windows 8, випущену цієї осені.
Нових вершин сягали і соціальні мережі. У Facebook, зокрема, в жовтні оголосили, що мережу щомісяця використовують понад мільярд разів. І цьому та іншим науково-технологічним досягненням можна поставити багато «лайків».
Матеріал підготували: Richard Solash і Сергій Драчук
| Передрук з "Радіо Свобода" |
