Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС, найважливіша частина Угоди про асоціацію, через яку в Україні відбувся Євромайдан та Революція гідності, нарешті 1 cічня 2016 року набула чинності. Через позицію Росії навіть після підписання цієї угоди влітку 2014 року, її дію довелося відкласти. Ще багато місяців пішло на переконання Росії, що їй ця угода нічим не загрожує. Чи вдалося це зробити і чи пішли на користь Україні ці майже два роки затримки, говоримо з одним з головних переговорників від України, фахівцем з питань зовнішньої торгівлі, Тарасом Качкою.
Найголовніше за ці два роки – це те, що український бізнес, як великий так і малий, зрозумів, що він є достатньо конкурентоспроможним на світових ринках
– Найголовніше за ці два роки – це те, що український бізнес, як великий так і малий, зрозумів, що він є достатньо конкурентоспроможним на світових ринках, в тому числі на європейському ринку. І тепер, коли Російська Федерація абсолютно протиправно і, грубо кажучи, якось дуже емоційно вирішила припинити застосовувати преференційний режим до українських товарів, це не викликало жодного обурення в українському діловому середовищі. Всі зрозуміли, що орієнтація суто на ринки колишнього Радянського Союзу безперспективна, і протягом цих двох років дуже багато українських підприємств почали свою присутність на ринках Європейського Союзу, досить активно українські товари для себе відкривають країни Азії, Близького Сходу.
Відповідно в нас відбулося «дорослішання» бізнесу, який зрозумів, що в принципі можна бути достатньо відкритим і амбітним і успішно торгувати на будь-яких ринках і цього не варто боятися. І це чи не найбільша вигода від такого вибору.
Цього року Європейський союз, очевидно, став для нас головним ринком експорту продукції. І наступні роки ця тенденція лише закріпиться
Ми зараз це бачимо на рівні мікро-процесів, коли ми говоримо про конкретні підприємства, які для себе відкривають зовнішні ринки. Але це мікро-процес в сенсі того, що ми говоримо про бізнес-стратегії конкретних підприємств. Ми маємо приклади конкретних підприємств, які змінили свою бізнес-стратегію з торгівлі на ринках Російської Федерації і тепер торгують на ринках Європейського союзу, але вже на макро-рівні ми відчуваємо зміни. Цього року Європейський союз, очевидно, став для нас головним ринком експорту продукції, у відсоткових частках експорту. І наступні роки ця тенденція лише закріпиться.
– Ви згадали про Росію, яка в останню хвилину намагалася зупинити набуття чинності Угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейським союзом. Росія досить послідовно діяла в цьому напрямку аж від літа 2013 року, коли здійснювала безпрецедентний тиск на тодішній уряд Віктора Януковича. Вам стала зрозуміліше їхня позиція? Тому що багато хто в Європейському союзі очікував, що якщо росіянам пояснити, що нічого поганого в цій угоді для них немає, то вони зрозуміють і погодяться на це. На Вашу думку, чому так не сталося?
Ми зрозуміли, що українська економіка достатньо конкурентоздатна. Ми пояснили всім, в тому числі уряду Російської Федерації, що Угода про асоціацію не несе жодних негативних наслідків для російської економіки
– Я думаю, що півтора року не минули марно ні для кого: ані для Європейського Союзу, ані для України, ані для Російської Федерації. І за ці півтора року ми, по-перше, зрозуміли, що українська економіка достатньо конкурентоздатна, по-друге, ми пояснили всім, в тому числі уряду Російської Федерації, що Угода про асоціацію не несе жодних негативних наслідків для російської економіки. Це засвідчили і консультації на рівні міністрів і експертів, які тривали до останнього. І до того ж, Україна і Європейський союз запропонували Російській Федерації практичну програму гарантування того, що навіть теоретичні побоювання Російської Федерації будуть належним чином відображені в діях українського уряду.
Тому що ми не ставимось вороже до російської продукції, на відміну від уряду Російської Федерації, яка постійно необґрунтовано забороняє торгівлю українськими товарами на власному ринку. І як показала практика, така слов’янська гордість і загадковість російської душі, на жаль, переважає в діях російського уряду у ось такій прагматичній галузі, як торгівля.
Україна і Європейський союз зазначили, що ми зацікавлені в нормалізації торгівлі з Російською Федерацією
Я думаю, що і Україна, і Європейський союз зазначили, що ми зацікавлені в нормалізації торгівлі з Російською Федерацією, оскільки Росія є великим ринком, але робити це шляхом припинення модернізації української економіки, шляхом припинення розвитку торгівлі з Європейським союзом, ніхто не буде.
Російська Федерація показала, що для неї шкода Україні – важливіше, ніж захист інтересів російського бізнесу
І тому, насправді, Російська Федерація показала, що для неї шкода Україні – важливіше, ніж захист інтересів російського бізнесу. А в таких умовах, на жаль, діалог конструктивний вести досить важко.
Але, в принципі, це не є велика проблема, як я вже сказав, що за ці півтора року ми фактично навчилися жити в тих умовах, коли Росія постійно обмежує торгівлю і зробили великий акцент на інших ринках. І, я думаю, що від цього постраждає в першу чергу Російська Федерація.
Навіть коли ми говоримо про такі базові речі, як молочна продукція, яка раніше з України йшла переважно до Російської Федерації і тепер через дії Росії недоступна для російських споживачів, які відчувають дефіцит молочної продукції на власному ринку, а це вже впливає на здоров’я нації, оскільки російські родини не отримують достатньої кількості корисної молочної продукції. Ну, але це власний вибір уряду Російської Федерації.
Я думаю, що якщо колись настане час, коли Росія почне вести раціональну політику, ми досить швидко відновимо нормальні економічні зв’язки, оскільки вони можуть бути обопільно вигідними. На жаль, на сьогодні такого розуміння з боку саме Російської Федерації немає.
Дивіться також: Барак Обама розповів про стратегію боротьби з ІДІЛ
