Вільна преса є важливою опорою демократії, а журналісти докладають чимало зусиль, щоб викривати корупцію, документувати війни, висвітлювати загрози громадській безпеці та надавати громадянам інформацію, необхідну для повноцінної участі в житті суспільства.
Про це йдеться в заяві президента США Джо Байдена з нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають щороку 3 травня.
"Деякі журналісти віддали цій роботі своє життя, інші зазнали важких травм або втратили свою свободу. Журналістика ніде на землі не повинна бути злочином", – йдеться у заяві, поширеній на сайті Білого дому.
Байден наголосив, що у День свободи преси світ вшановує хоробрість і жертовність медіапрацівників у всьому світі, які "ризикують усім заради правди." Він зазначив, що це особливо резонує сьогодні, адже 2023 рік став одним із небезпечніших для працівників медіа за останній час.
"Однією з причин цього є війна в Газі, де було вбито дуже багато журналістів, переважна більшість із яких – палестинці", – зауважив президент США.
Також він додав, що минулого року по всьому світу було ув'язнено понад 300 журналістів, і це є найвищим показником за останні десятиліття.
"У Росії американські журналісти Еван Гершкович та Алсу Курмашева були ув'язнені у зв'язку з їхньою роботою у Wall Street Journal та на Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. А Остін Тайс вже майже дванадцять років перебуває в заручниках у Сирії," – йдеться в заяві.
Байден закликав до негайного та беззастережного звільнення всіх журналістів, які потрапили за ґрати.
"І ми закликаємо захищати журналістів скрізь, зокрема під час воєнних дій", – наголосив президент США.
Білий дім назве придушення свободи преси "серйозною загрозою" національній безпеці США
Він також анонсував, що у наступні кілька тижнів Білий дім запровадить "конкретні кроки" через глобальне придушення свободи преси, зокрема неправомірні затримання журналістів у всьому світі, оголосивши придушення свободи преси "серйозною загрозою" національній безпеці США.
"Я схвалю заходи, зокрема, санкції й заборону на видачу віз, проти тих, хто намагається змусити пресу замовкнути", – йдеться в заяві Байдена.
За нібито неправдиву інформацію про російську армію Курмашевій загрожує 15 років ув'язнення
Як повідомляв Голос Америки, Байден уже вдруге протягом останнього часу згадує журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву заарештували за звинуваченнями, які правозахисники називають сфальсифікованими та політично мотивованими.
Журналістка, яка має подвійне американське та російське громадянство, перебуває в російському СІЗО від 18-го жовтня 2023 року.
Її звинувачують у тому, що вона не зареєструвалась як "іноземна агентка" і поширювала інформацію про російську армію, яку Москва вважає неправдивою. Якщо її засудять, вона може отримати покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Курмашева та Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа ' відкидають висунуті проти неї звинувачення.
Посолка США в Росії Лінн Трейсі у коментарі Голосу Америки заявляла, що вважає арешт американської журналістки спробою Кремля "змусити її замовкнути".
"Через шість місяців ми залишаємося глибоко стурбованими продовженням утримання Алсу під вартою", — сказала посолка США в Росії Лінн Трейсі.
"Ми відверто засуджуємо спроби Кремля змусити замовкнути, залякати та покарати журналістів, представників громадянського суспільства та простих росіян, які виступають проти війни Кремля в Україні", – додала дипломатка.
Гершкович став першим за понад 30 років американським журналістом, звинуваченим у роботі на західну розвідку
Американського журналіста Евана Гершковича, московського репортера видання The Wall Street Journal, затримали 29 березня 2023 року під час відрядження у російському Єкатеринбурзі. Його звинувачують у шпигунстві.
Гершкович став першим за понад 30 років американським журналістом, звинуваченим у роботі на західну розвідку, йому загрожує до 20 років неволі.
Сам Гершкович, керівництво WSJ та американський уряд категорично відкидають звинувачення на адресу журналіста.
Апеляційний суд у Москві 23 квітня відхилив апеляцію Гершковича на зміну йому запобіжного заходу.
Незалежні медійні організації переконанні, що арешт журналіста це – черговий етап в занепаді свободи преси під владою Володимира Путіна.
Як повідомляв Голос Америки, Росія зайняла 162-е місце в рейтингу оприлюдненому 3 травня Міжнародною організацією "Репортери без кордонів" (RSF).
Згідно з документом, російська держава продовжує хрестовий похід проти незалежної журналістики, а понад 1500 журналістів втекли за кордон після вторгнення в Україну.
Україна поліпшила свої позиції в цьогорічному Індексі свободи преси, вона посідає 61 місце зі 180, піднявшись на 18 позицій, порівняно з торішнім рейтингом.
Дивіться також:
