Російське суспільство підтримує владу і її рішення, якими б жорстокими вони не були, включно з варіантом застосування ядерної зброї.
Такими є висновки багаторічного спостереження за опитуваннями, реаліями і тенденціями поведінки росіян, озвучені експерткою програми “Європа, Росія та Євразія” Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марією Снєговою під час дискусії в Атлантичній раді 17 грудня.
Звіт Снєгової демонструє, що більшість росіян підтримують війну Росії проти України, наголосив модератор розмови, колишній посол США в Україні Джон Гербст.
Цій тезі опонував професор Королівського інституту Росії при Королівському коледжі Лондона Сем Грін, який вважає, що згода росіян з діями Кремля не відображає їхніх справжніх поглядів.
Мовляв, якби росіянам запропонували в опитуваннях альтернативу повномасштабному вторгенню Росії в Україну у лютому 2022 року, то вони “обрали б дипломатичні дії чи інші варіанти”.
Утім результати дослідження опитувань різних соціологічних груп, здіснене Марією Снєговою, свідчать – росіяни схильні підтримувати того, хто отримує владу, та практично усі рішення цієї влади.
Росіяни підтримували усі 5 воєн під час перебування при владі Путіна, який очолює країну вже чверть століттяМарія Снєговая
Так, населення країни демонструвало підтримку усіх 5 воєн, інційованих Росією під час перебування при владі Володимира Путіна, який очолює країну вже чверть століття.
Аналітикиня наголосила, що навіть при наявності альтернативи, опозиційні ідеї не отримують суттєвої підтримки у російському суспільстві.
Так, наприклад, до могили в’язня путінського режиму Олексія Навального після його смерті прийшов цілий натовп людей. Це безперечно викликає повагу, каже Снєговая, та водночас підкреслює – фотографії натовпу не демонструють, скільки відсотків від всього населення він становить.
Понад те, крім відвідин цвинтаря більше не було помічено жодних активностей чи протестних рухів, і це відтак не призвело до жодних змін всередині Росії.
"Маленьке інтелектуальне самогубство"
Стосовно протидії пропаганді, Снєговая зауважила:
“Пропаганда надає емоційну підтримку, це задовольняє глибоко вкорінені потреби, свідчать дослідження ... І нам дуже важко прорватися через це, тому що, по суті, ми просимо людей вчинити маленьке інтелектуальне самогубство, чи не так?”
Аналітикиня пояснила, чому люди надають перевагу вірити пропаганді, хоча насправді росіяни мають доступ до інтернету, а отже і до правдивої інформації.
За її словами, позиція пересічних громадян Росії може виглядати так: “Я живу за цим зручним щитом, а ви просите мене пробудитися до жахливої реальності”.
За підсумками понад десяти опитувань, з лютого 2022 року російська війна проти України отримує послідовне схвалення з боку російського населення.
Приблизно 70% росіян підтримують сам факт ведення війни їхньою країною, навіть якщо не згодні з цілями цієї війни, які озвучила влада, констатує Снєговая.
Чи правдивими є дані опитувань, чи це страх перед соціологами
Деякі учасники дискусії Атлантичної ради, як і так звані “ліберальні росіяни”, висловили тезу про те, чи варто повністю довіряти опитуванням у Росії, чи, можливо, до неправдивих свідчень призводить “страх перед соціологами”.
Натомість Снєговая нагадує – результати різних опитувань не відрізняються, незалежно від того, який метод застосовується, чи хто саме проводить опитування.
Відповіді респондентів віч-на-віч цілком збігаються з іншими видами опитувань, у тому числі анонімних.
Дослідження свідчать, що нещирі відповіді респондентів не перевищують 6-10%.
А отже, за цих умов, підтримка війни могла б становити не 70%, але все ж не менше 60%, каже дослідниця.
“Реальність полягає у тому, що ми постійно спостерігали дуже послідовну позицію росіян і у попередніх війнах Росії”, – наголошує вона, згадуючи опитування про агресію Росії проти Сирії, Грузії, анексію Криму та інші російські атаки.
Снєговая заявила: “Немає очевидних причин не довіряти цим результатам опитувань всередині Росії, я хочу наголосити на цьому. Більшість росіян підтримує війну. Можна було б очікувати більш виражених розбіжностей між, скажімо, результатами опитування в Інтернеті та результатами особистого опитування, якби існувало систематичне спотворення від імені значної частки респондентів”.
Прихильники війни в Росії керуються аргументом “слід закінчити розпочате"Марія Снєговая
За її словами, прихильники війни серед населення керуються аргументом “слід закінчити розпочате, продовжуймо”.
Навіть ті респонденти, які підтримують мирні переговори, прагнуть, щоб Росія зберегла нещодавні територіальні здобутки в Україні. “Вони не хочуть миритися зі стратегічною поразкою Росії”, – застерігає Снєговая.
Противники війни бояться власних фінансових втрат
Стосовно противників війни, яких є орієнтовно 22-30% вибірки, то помилковою є поширена тенденція вважати, що це здебільшого освічені молоді чоловіки з великих міст, орієнтовані на інтернет-ресурси. Таких лише половина, каже дослідниця.
Інша половина – люди з менш економічно розвинених регіонів, які хотіли б закінчення війни з фінансових міркувань.
Тобто це люди з невисокими доходами та побоюваннями, що війна погіршить їхнє фінансове становище.
Сплески тривожності у Росії влада притлумлює пропагандистським аргументом “все йде за планом"Марія Снєговая
Послідовні прозахідні ліберали складають лише близько 7-10% від загальної вибірки (або половину групи противників війни), і їхня кількість зменшується, оскільки чимало з них емігрують.
А погляди 10% людей не проектуються на решту суспільства, наголошує Снєговая.
Будь-які сплески тривожності у решти людей в Росії влада притлумлює пропагандою, використовуючи аргумент “все йде, відповідно до плану, ви можете бути спокійними і займатися власними справами”.
Неправдивий стереотип, що “молоді росіяни не підтримують війну”
Розвіюючи стереотипи, що панують на Заході стосовно росіян, Снєговая пояснює: середній клас у Росії не схожий на класичних приватних власників західного типу.
Натомість здебільшого це представники державного сектора та органів безпеки. І вони, зрозуміло, готові підтримувати Кремль.
Інший стереотип – молодь не підтримує війну.
Навпаки, як свідчить Снєговая, молодь Росії стає все більш прокремлівською, “патріотичною” і провоєнною.
“Ми не повинні мати з цього приводу ілюзій, – застерігає аналітикиня. – Люди віком 15-29 років становлять лише 16,5% населення (за переписом 2019 року).
Молоді росіяни, дорослішаючи, стають більш конформістськими, пристосовуючись до політичного мейнстрімуМарія Снєговая
Деякий час вважалося, що російська молодь стане однією з найбільш опозиційно налаштованих груп російського суспільства.
Однак у міру дорослішання молоді росіяни, як правило, стають більш конформістськими, пристосовуючись до політичного мейнстріму, констатує Снєговая.
60% молодих росіян і до 80% старших підтримують війну
Війну Росії підтримують до 60% молодих росіян і до 80% вікової групи старшого покоління, 55 років і старші. Тобто більшість у всіх групах поколінь підтримують війну, констатує на основі досліджень Марія Снєговая.
Наступною помилкою західних оцінок Росії Снєговая називає аргумент про те, буцімто там немає доступу до незалежної інформації:
“Це зовсім не так. В Інтернеті є багато незалежних інформаційних каналів. Проблема в тому, що [російське - ред.] суспільство, більшість з людей не хочуть цієї інформації. Вони не хочуть чути чогось, що ставить під сумнів їхні пріоритети”.
Росіяни не хочуть піддавати сумніву свої пріоритети. І це одна з найбільших проблем, з якою стикаються їхні українські родичіМарія Снєговая
І це, підтверджує дослідниця, є однією з найбільших проблем, з якою стикаються, наприклад, українські родичі росіян, коли намагаються достукатися до них і пояснити звірства та втрати цієї війни.
"Уникнути психологічного дискомфорту"
Ймовірно, це пояснюється тим, що росіяни намагаються уникнути когнітивного дисонансу, психічного дискомфорту, який відчувають люди, стикаючись з фактами, що кидають виклик їхнім попереднім переконанням, зауважує Снєговая.
Навіть в Інтернеті росіяни прагнуть шукати інформацію, яка ближче до їхніх поглядів, зокрема, у так званих Z-каналах провоєнних блогерів, популярність яких різко зросла з 2022 року, та інших прокремлівських каналах.
Хештеги #zнаши і #мненестыдно ("мені не соромно") зібрали мільярди переглядівМарія Снєговая
У перші кілька місяців після вторгнення Росії в Україну в 2022 році дописи в TikTok з провоєнними хештегами #zнаши і #мненестыдно ("мені не соромно") зібрали понад 2 мільярди переглядів, а пости про приватну Групу Вагнера зібрали ще мільярд.
Це щонайменше на порядок перевершує популярність “ліберальних” голосів у мережі.
Ймовірний крах Путіна війни не зупинить
Стійкість нинішнього статус-кво російської війни є дуже сильною, наголошує Снєговая. І ймовірний крах Путіна не змінить ситуацію, зважаючи на настрої росіян, підсумовує Снєговая.
Крім того, багато з тих, хто очікував краху Путіна упродовж останніх 25 років, “уже не в Росії, а Путін і далі там”, нагадує дослідниця.
Лише економічний колапс та усвідомлення воєнних втрат могли б радикально змінити згоду з війноюМарія Снєговая
Лише економічний колапс, згідно з її висновками, а також усвідомлення воєнних втрат, могли б радикально змінити громадську згоду з війною.
Частково цьому сприяє і ширша мобілізація, оскільки люди в Росії, каже Снєговая, схильні переживати лише за своїх найближчих. Так, для мешканців Курської області війна "почалася" тільки у серпні 2024, коли українські війська увійшли в їхні села. Тобто лише тоді вони почали усвідомлювати, що війна триває, і взагалі цікавитися нею.
"Путінський консенсус"
“Навіть жорстоке повномасштабне вторгнення Путіна в Україну в лютому 2022 року не змогло похитнути консолідацію російського суспільства навколо Кремля, так званий "путінський консенсус" (незмінно високу підтримку Путіна серед більшості російської громадськості)”, – мовиться у звіті Марії Снєгової.
Після лютого 2022 року, йдеться у звіті, рейтинг Путіна суттєво зріс.
Цей помітний сплеск, “згуртування навколо прапора”, слідує моделі, яка спостерігалася під час попередніх війн під проводом Кремля.
У росіян посилюється уявлення про колективну єдність і приналежність до великої та сильної держави, коли їхня влада починає війну.
Наприклад, у період анексії Криму опитування зафіксували, що власна самоповага респондентів різко зросла з 27% у липні 2012 року до 45% у серпні 2014 року.
Підтримка війни чи "просто інстинктивна реакція росіян підтримувати владу"
Основне питання: чи у нас проблема з Путіним, чи у нас проблема з самою Росією?Браян Вітмор
Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Браян Вітмор, аналізуючи звіт про результати опитувань громадської думки в Росії, додав:
"Цей документ вказує на основне питання: чи у нас проблема з Путіним, чи у нас проблема з самою Росією?"
Вітмор озвучує поширену на Заходу помилку вважати, ніби війна - справа виключно президента Росії. Тоді як соціологи фіксують суттєву підтримку його дій населенням країни.
При цьому експерт зауважив, що російська громадськість схильна підтримувати державні справи загалом, а росіяни зазвичай не мають альтернативи, як, наприклад, американці чи британці, де схвалення дій котрогось із лідерів завжди вимірюється із відповідним показником його опонентів з іншої партії.
Натомість у Росії лідеру протистоїть не інший політик, а лише хаос.
"А росіяни ненавидять хаос", вважає Вітмор. Він також переконаний, що підтримка війни Росії росіянами - це "не справжня підтримка", а "просто інстинктивна реакція російського народу підтримувати владу у будь-який момент часу".
Генрі Гейл, професор політології та міжнародних відносин
Університету Джорджа Вашингтона натомість заявив:
"Існує дуже реальна підтримка війни [серед росіян, - ред.]. Це, очевидно, природа російської культури. Іншим просто так важко повірити, що так багато людей готові підтримувати такі кричущі дії".
Марія Снєговая додала, що підтримку війни росіянами демонструють не лише опитування чи відсутність протестів, а і, наприклад, проєкти з аналізу поведінки людей в інтернеті ресурами штучного інтелекту.
Вони також свідчать про "всі ознаки поведінки на підтримку війни", наголошує Снєговая.
На питання слухачів дискусії про так звану "русофобію", Браян Вітмор зауважив, що це слово активно використовується російською владою ще з часу, коли Польща намагалася отримати незалежність від Російської імперії.
"Їх називали слов’янськими юдами, які страждають русофобією... І досі режим дуже ефективно використовує це у кжному випадку критики російського уряду", - каже Вітмор. За його словами, це наратив російської пропаганди, яка допомагає владі, незалежно від того, що дійсно відбувається у реальності.
