Президент США Дональд Трамп ввів санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) та прокурора Каріма Хана особисто. Спільнота правозахисних організацій світу розкритикувала санкції, заявивши, що вони підривають роботу незалежного суду. А українські правники зауважують, що МКС — єдиний спосіб притягти Путіна та його поплічників до відповідальності за воєнні злочини в Україні.
Президент США підписав виконавчий указ, яким увів санкції проти Міжнародного кримінального суду, оскільки той “вдався до нелегітимних і безпідставних дій спрямованих проти Америки та її близького союзника — Ізраїлю”.
Ключовим аргументом Трампа є те, що ні США, ні Ізраїль не підписали Римський статут [міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд — ред.], не визнають юрисдикції суду над своїми громадянами, і тому суд “має поважати рішення суверенних держав”.
На думку Трампа, видавши ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта, МКС створив “небезпечний прецедент” для переслідування й громадян США, зокрема американських військовослужбовців.
Президент назвав це посяганням на суверенітет Сполучених Штатів і заявив про загрозу національній безпеці.
Що передбачають санкції США
Документ насамперед визначає широке коло осіб, які перебувають під захистом Сполучених Штатів: громадяни США, посадовці, чинні і колишні американські військові. Також указ вказує на захист від переслідування МКС іноземців, які є громадянами країн-союзниць США, які не визнають юрисдикцію суду. Серед таких країн можуть бути Бахрейн, Єгипет, Марокко, Туреччина.
По-друге, указ президента Трампа блокує власність та активи посадовців, співробітників і агентів МКС та їхніх родичів.
І хоча в документі вказане лише імʼя прокурора МКС Каріма Хана, цей перелік може розширюватись.
За поданням Держсекретаря, до нього можуть включити тих, хто, як вважають США, брав безпосередню участь у будь-яких зусиллях МКС щодо розслідування, арешту, затримання чи судового переслідування осіб, які перебувають під захистом Сполучених Штатів.
Крім того, США можуть накласти санкції на іноземні компанії, які надають матеріальну чи технологічну підтримку для такої діяльності МКС.
Санкції США заблокують роботу суду, оскільки погрожують вторинними санкціями усім іноземним компаніям, які співпрацюють з МКС, вважає правозахисниця Вашингтонського центру прав людини ім. Кеннеді Ізабель Робі
Правозахисниця Вашингтонського центру прав людини ім. Кеннеді Ізабель Робі в коментарі Голосу Америки пояснює, що це рішення заблокує роботу суду, оскільки погрожує вторинними санкціями усім іноземним компаніям, які співпрацюють з МКС — від правозахисних організацій, які допомагають жертвам, до технологічних компаній, які обслуговують компʼютерне забезпечення суду.
Водночас для американських громадян і компаній, співпраця із МКС може призвести до інших правових наслідків у вигляді судових справ проти них, зауважує експертка.
Третій компонент указу Трампа забороняє вʼїзд до США для Каріма Хана, його дружини та дітей. Держсекретар також може запровадити цю заборону для всіх іноземців, які працевлаштовані у МКС, або діють як його “агенти”, і діяльність яких може завдати шкоди інтересам Сполучених Штатів.
“Можна уявити, що будь-хто з 800-900 співробітників МКС може бути обмежений у вʼїзді до США. Навіть якщо люди просто виконують адміністративні завдання і не беруть безпосередньої участі в розслідуванні”, — зауважує Робі.
Все це, каже експертка, залишає поле невизначеності щодо того, наскільки агресивно санкції будуть реалізувати. Однак загалом вона вважає накладення санкцій на Міжнародний кримінальний суд дуже тривожним кроком, який ставить під загрозу не лише розслідування суду щодо Ізраїлю, проти яких виступає уряд США, а й інші справи МКС.
“Це продовжує відвертий напад на МКС, і це підірве здатність свідків, постраждалих, потерпілих, офіційних осіб МКС і навіть технологічних компаній підтримувати міжнародне правосуддя”, — вважає вона.
Як реагують на санкції щодо МКС у світі
Міжнародний кримінальний суд засудив санкції США проти його працівників і повідомив, що вони можуть нашкодити незалежній і неупередженій роботі суду.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що МКС повинен мати можливість "вільно вести боротьбу з глобальною безкарністю".
Раніше понад 120 неурядових організацій різних країн світу підписали петицію проти спроб США запровадити санкції щодо МКС, оскільки це “підриває життєво важливий мандат суду щодо правосуддя”.
Правозахисники вказують на те, що МКС є незалежною судовою установою, яка покликана відновити справедливість для жертв найжахливіших злочинів: геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, та злочину агресії. І часто для жертв — це остання можливість досягти справедливості.
“Санкції є інструментом, який використовується проти осіб, відповідальних за найсерйозніші міжнародні злочини, а не проти тих, хто прагне справедливості,” — йдеться в заяві.
Центр прав людини ім. Кеннеді, у якому працює Ізабель Робі також підписав цю заяву. Сама Робі зауважує, що санкції проти МКС політизують систему міжнародного правосуддя. "США підтримують суд у випадках, які відповідають політичним інтересам Америки, як у випадку ордера на арешт Володимира Путіна, водночас коли рішення суду суперечить їхній позиції, США атакують його", - міркує вона.
“Це надзвичайно проблематично, тому що ми бачимо країну, яка використовує свою владу, щоб вирішувати, коли можна чи не можна використовувати міжнародну інституцію. І це повинно турбувати кожного. Тому що причина існування МКС полягає у відновленні справедливості для жертв найжахливіших злочинів, які ми як людство визначили абсолютно неприйнятними. Правосуддя не повинно бути політичним інструментом,” — каже експертка.
Вона також нагадує про аналогічне рішення РФ, яка санкціонувала МКС після ордерів на арешт для Путіна та інших російських посадовців.
“Це неприйнятно, коли це робить Росія, і так само це неприйнятно, коли це роблять США”, — підсумовує вона.
Як санкції проти МКС вплинуть на правосуддя для України
Уряд України переконаний - робота МКС щодо воєнних злочинів Росії триватиме і після введення санкцій.
“Рішення США не пов’язані з українським контекстом. І ми сподіваємося, що вони не вплинуть на можливість суду досягти справедливості і правосуддя для жертв російської агресії”, — повідомив Речник МЗС Георгій Тихий.
Однак українська правнича спільнота — іншої думки. Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв'ю Голосу Америки зауважує, що наразі МКС — єдиний суд уповноважений довести вчинення воєнних злочинів і покарати за це вищих посадових осіб РФ.
Установ, які можуть винести рішення саме в площині кримінального правосуддя, більше не існує. Тільки Міжнародний кримінальний судДиректор Харківської правозахисної групи Євген Захаров
“Інших варіантів просто немає. Установ, які можуть винести рішення саме в площині кримінального правосуддя, більше не існує. Тільки Міжнародний кримінальний суд”, — наголошує він.
Для притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії, Україна пропонувала створити міжнародний трибунал. Однак для впровадження цієї ідеї не було необхідної підтримки на рівні Генасамблеї ООН. Наразі спеціальний трибунал можуть створити у європейській площині — нещодавно Європейський Союз заклав для цього правові основи.
Що ж стосується безпосередніх виконавців - російських військових, то їх можуть притягнути до відповідальності національні правоохоронні органи.
Однак, зауважує Захаров, впоратися із обʼємом навали російських воєнних злочинів в Україні, не вистачить ресурсів у жодної правоохоронної системи світу.
За період повномасштабного вторгнення РФ, Офісу генпрокурора зареєстрував близько 143 тисячі воєнних злочинів.
Зусилля з розслідування російських воєнних злочинів можуть уповільнитись, після рішення США заморозити фінансування програм міжнародної допомоги, повідомляє Reuters з посиланням на поінформовані джерела.
Згідно з українським документом про фінансування та скорочення допомоги США, з яким ознайомилося агентство Reuters, нині вирішується доля шести фінансованих США проєктів Генеральної прокуратури України вартістю 89 мільйонів доларів.
