У вівторок у столичному Вашингтоні пройшов черговий раунд дебатів представників Республіканської партії. Вони змагаються за номінацію єдиного кандидата, який представлятиме партію на президентських виборах наступного року. Ключовими питаннями словесного поєдинку була національна безпека, закордонна політика та нелегальна імміграція.
До партійних зборів в Айові, які значно звузять коло претендентів у кандидати від республіканців, залишилось лише шість тижнів. Тому учасники дебатів у Вашингтоні намагались чітко окреслити свої позиції. Щодо деяких питань, зокрема закордонної політики США, претенденти мають діаметрально протилежні погляди.
«Наше завдання – переконатись, що Афганістан не стане осередком тероризму. Ми не можемо просто змотати вудочки і забратись звідти після тих великих зусиль і прогресу, який ми зробили в цій країні», – заявив Міт Ромні.
Однак його опонент – Джон Гантсмен з цим не погоджується:
«Нам потрібно там не 100 тисяч військ, достатньо буде 10-15-ти тисяч солдатів».
Різняться позиції претендентів і щодо політики США у Пакистані.
«Вони показали багато разів, що їм не можна довіряти. І доки влада Пакистану не доведе, що відстоює інтереси США, я б не дав їм ні копійки», – вважає Рік Перрі.
Йому заперечила Мішель Бакмен: «При всій повазі до губернатора я думаю, що це дуже наївно. Ми говоримо про ядерну зброю в цій країні, доступ до якої може отримати аль-Кайда».
Ще одним каменем спотикання під час дебатів стало питання нелегальної імміграції. Конгресмен Ньют Ґінгрич запропонував свою позицію:
«Якщо ви прожили тут 25 років, платили податки, дотримувались законів, не думаю, що ми можемо розлучити вас із сім’єю і силоміць вислати із країни».
Такий підхід мало сподобався Міту Ромні: «Легалізація буде як магніт. Якщо ми скажемо усім, хто прибув сюди нелегально, що вони отримають легальний статус, це тільки заохотить ще більше людей зробити це ж саме».
Усі потенційні кандидати не мають єдиної позиції і щодо питання національної безпеки, зокрема щодо так званого Патріотичного акту. Цей закон був прийнятий після терактів 2001-го року і дає правоохоронним органам доступ до електронного листування та телефонних розмов. Конгресмен Рон Пол вважає, що такі дії обмежують свободу громадян. Однак Ньют Ґінґрич вважає питання безпеки більш пріоритетним, ніж питання свободи:
«Я не підтримую закон, який каже, ми покараємо злочинців після того, як якомусь американському місту буде завдано шкоди. Я хочу, щоб закон сказав, якщо хтось планує скоїти напад на місто, ми його зупинимо».
Не обійшлось під час дебатів і без комічних моментів. Герман Кейн, який під час дискусії був найменш переконливим, до всього забув ще й ім’я модератора, відомого політичного оглядача – Вульфа Блітцера. А на деякі запитання, як наприклад допомога африканським країнам, він просто не давав чіткої відповіді.
Втім, виправити ситуацію і здобути більше симпатій виборців Кейн, як і всі інші претенденти, матимуть змогу під час чергових дебатів, які заплановані на 1 грудня.
