Україна навіть у часи війни змогла уповільнити інфляцію, забезпечити стабільність валютного курсу та зростання економіки, відзначають у Міжнародному валютному фонді. Однак зволікання міжнародних донорів у наданні допомоги змусило уряд вживати компенсаційних заходів.
Україна виконує індикатори за програмою МВФ і вже в травні нова місія фонду розпочне перегляд, що відкриває шлях до нового траншу.
Про те, чого очікувати від нової місії фонду, як торговельні суперечки України з європейськими сусідами позначились на економіці і чому МВФ у квітні покращив оцінки зростання економіки Росії цього року, журналістка Української служби Голосу Америки Оксана Бедратенко розпитала у директора Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфреда Кеммера.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: В час війни Україна змогла зберегти макростабільність і нещодавно отримала економічну допомогу від Європи. Наскільки важливим є пакет допомоги від США?
Вітання економічній команді, яка діє надзвичайно добреКеммер про успіхи українського уряду в забезпеченні макрофінансової стабільності у часи війни
Альфред Кеммер, директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду: По-перше, Україна знову втримала макростабільність, і це визначне досягнення на тлі всіх пережитих Україною шоків, як через війну, так і через затримку зовнішнього фінансування від донорів. Тому вітання економічній команді, яка діє надзвичайно добре.
Кошти США важливі, й затримка вже викликала відповідь в Україні. Українська економічна команда була змушена пристосовувати свою політику, щоб це компенсувати. Важливо, що кошти надійдуть.
Я оптимістично оцінюю, що наша програма досягне результату з макростабільності, зміцненні приватного сектору, який рухатиме економіку.
О.Б.: Коли говорять про пакет США, зазвичай йдеться про оборонну підтримку. Європа збільшила економічну підтримку. Чи допомога США важлива також і для економіки та бюджету?
А.К.: Абсолютно. Ми маємо пакет на 122 мільярди доларів на чотири роки. МВФ дає 15,4 мільярда. Решта – від інших донорів. США – важливий партнер для макроекономічної стабільності та щоб уряд України міг виконувати ключові функції. Тому нам потрібні ці гроші США.
О.Б.: За новим законопроєктом США, економічна підтримка надходитиме у вигляді кредиту. Чи вплине це на оцінку боргової стійкості України з боку МВФ, чи це вплине на програму МВФ?
А.К.: Важливо, що США давали гроші раніше у вигляді грантів, а інше фінансування від донорів надходило на пільговій основі. Це важливо для стійкості боргу України. Звичайно, ми подивимось, що матеріалізується в результаті обговорень американського пакету і що це значить для бюджету.
О.Б.: Чи оцінюватиме це місія МВФ в травні?
А.К.: Місія завжди розглядає цілісну картину, бо ми маємо забезпечити, що Україна і надалі збереже боргову стійкість. Для цього потрібно, щоб Україна отримувала зовнішню фінансову підтримку на достатньо пільгових умовах, потрібні зміни в бюджеті, проведення реструктуризації державного боргу та боргу компаній.
Ми завжди вивчаємо цей набір факторів і оцінюємо, чи є боргова стійкість. Це умова для того, щоб ми виділили кошти.
Торговельні суперечки з європейськими сусідами "не минули для України безболісно"
О.Б.: Європа відкрила свій ринок для України після початку повномасштабної війни, але зараз торгівля блокується. Яким є вплив цих торговельних заходів?
А.К.: Європейці відкрили свої кордони, що було особливо корисно, коли експортний коридор через Чорне море було заблоковано. Зараз цей коридор здебільшого відкрився, однак є питання на кордоні. Гадаю, рішення для них було знайдено.
Ці обмеження вплинули на урядування в Україні, зменшили податкові надходження наприкінці минулого року та на початку цього року, вплинуло на зростання економіки, тому це точно не минуло безболісно, але загалом це залишається каналом експорту для України.
О.Б.: А щодо українських біженців. Вже триває третій рік війни, і вже довгий час багато українців перебувають в Європі. Чи ви очікуєте, що ці українці повернуться на Батьківщину?
А.К.: Це залишається метою українського уряду, зберігаючи макростабільність та розвиваючи приватний сектор, створити середовище, щоб українці повернулись. Мета уряду забезпечити повернення українців є важливою.
В Європі українські біженці здобувають досвід, навички, яких вони б не отримали в Україні, тому цей зв'язок з Європою буде сильною стороною, коли вони повернуться. Це може бути великим позитивом для України, але важливо, щоб вони повернулись.
Чи можна довіряти статистиці в путінській Росії?
О.Б.: Щодо Росії. Нещодавно у своєму блозі верховний представник ЄС з зовнішніх питань Жозеп Боррель закликав з великою обережністю ставитись до офіційної статистики Путіна, зокрема щодо ВВП. Чи поділяєте ви це занепокоєння?
А.К.: В наших прогнозах ми враховуємо офіційну статистику, і у нас немає даних, що ці цифри неправдиві. Однак, ми також дивимось на дані третіх країн, особливо щодо торгівлі, а також інші параметри. В наших прогнозах ми враховуємо не лише офіційні цифри, але і велику кількість даних країн-партнерів та приватного сектору. Тому ми достатньо впевнені у своїх пронозах. Ми маємо достатньо гарне розуміння стану економіки Росії.
О.Б.: Чи бачите ви вплив санкцій на російську економіку?
А.К.: Російська економіка зазнала сильного удару на початку війни, ВВП впав. Минулого року ми побачили потужне відновлення і сильний ринок робочої сили в Росії, що підтримало один із рушіїв зростання - споживання.
Інший рушій росту був навіть більшим - це інвестиції. Ми бачимо, що державні компанії інвестують, включно з безпековим та військовим сектором, а також в імпортозаміщення. Зрештою, урядові витрати також додали до цих цифр зростання.
Коротко кажучи, це короткострокове зростання, яке дещо відрізняється від середньострокових прогнозів. В середньостроковій перспективі, зростання Росії з 2014 року значно уповільнилось.
На перспективу, зростання було менше попередніх очікувань, бо зменшилась передача технологій. Все ж майбутнє не є визначеним, і зрештою, це прогнози, тож маємо подивитись, чи вони справдяться.
