Майже половина всіх харчів, які щодня готуються у світі – опиняються на звалищах. При цьому, потреба у харчах сьогодні, як ніколи, висока. Населення планети постійно збільшується, і за деякими прогнозами до 2050-го року досягне 9,5 мільярда. Не просто буде нагодувати таку масу народу, якщо не переглянути не бережливе ставлення частини людства до харчів.
В Об’єднанні інженерів-машинобудівників Великобританії вважають, що для того, щоб задовольнити попит на їжу достатньо всього-на-всього викидати менше їжі у смітник.
Щороку у світі виробляють близько мільярда тон харчів. Від третини до половини цієї кількості опиняється на смітнику. Такі дані містить доповідь Об’єднання інженерів-машинобудівників Великобританії.
За словами співавтора доповіді Коліна Брауна, більшість втрат відбуваються в процесі збору, зберігання та транспортування продуктів:
«Продукти гниють – це природно. Тож, щоб цьому завадити їх потрібно тримати сухими, охолодженими та вживати якнайшвидше. Тож, якщо немає ефективної інфраструктури – залізниць, системи доставки – кожне переміщення продуктів призводить до їх втрати».
У країнах Європи та в Америці, стверджує доповідь, завдяки більшій ефективності сільського господарства, більша частина продуктів доходить до покупців неушкодженою. Втім незважаючи на це, мільйони тон продуктів викидають через те, каже Колін Браун, що добігає кінця строк їх придатності, або ж вони взагалі не досягають полиць крамниць:
«Щойно продукти доставлено до супермаркету проходить відбір за критеріями вигляду, смаку, їстівності та інше. Але, якщо вдуматись, звідки беруться естетичні вимоги до харчів? Ми ж викидаємо багато продуктів через те, що вони просто виглядають не досить привабливо.
Річар Додд з британського консорціуму роздрібних торгівців стверджує, що крамниці не винні у такому марнотратстві:
«Це загальні правила Європейського Союзу, роздрібні торгівці вже давно вимагають їх послаблення. Ми мали певні успіхи. У 2009-му році 26 продуктів було виключено з нормативів ЄС».
Чимало агенцій допомоги та благодійних організацій похвалили доповідь за увагу до марнотратства в той час, як мільйони людей у світі страждають від голоду.
Допомогова агенція «Врятуймо дітей» каже, що хоча у світі достатньо продуктів для того, щоб жодна дитина не відчувала голоду – щороку від голоду помирає 2,3 мільйона дітей.
Брендан Кокс з агенції «Врутуймо дітей» каже, що родинам доводиться обирати кого годувати, себе чи дітей. Ніхто не має поставати перед цим страшним вибором, заявив він.
Колін Браун каже, що не всі новини погані:
«Хороші новини у тому, що хоча ми втрачаємо багато продуктів, припинивши цю нерозумну звичку ми можемо нагодувати тих, хто зараз голодує. І не треба вирубати ліси і засівати більше полів».
За прогнозами, протягом 21-го сторіччя населення планети перевищить 10 мільярдів. Тож рекомендація - чимшвидше почати ощадливіше ставитись до харчів, більш ніж доречна.
В Об’єднанні інженерів-машинобудівників Великобританії вважають, що для того, щоб задовольнити попит на їжу достатньо всього-на-всього викидати менше їжі у смітник.
Щороку у світі виробляють близько мільярда тон харчів. Від третини до половини цієї кількості опиняється на смітнику. Такі дані містить доповідь Об’єднання інженерів-машинобудівників Великобританії.
За словами співавтора доповіді Коліна Брауна, більшість втрат відбуваються в процесі збору, зберігання та транспортування продуктів:
«Продукти гниють – це природно. Тож, щоб цьому завадити їх потрібно тримати сухими, охолодженими та вживати якнайшвидше. Тож, якщо немає ефективної інфраструктури – залізниць, системи доставки – кожне переміщення продуктів призводить до їх втрати».
У країнах Європи та в Америці, стверджує доповідь, завдяки більшій ефективності сільського господарства, більша частина продуктів доходить до покупців неушкодженою. Втім незважаючи на це, мільйони тон продуктів викидають через те, каже Колін Браун, що добігає кінця строк їх придатності, або ж вони взагалі не досягають полиць крамниць:
«Щойно продукти доставлено до супермаркету проходить відбір за критеріями вигляду, смаку, їстівності та інше. Але, якщо вдуматись, звідки беруться естетичні вимоги до харчів? Ми ж викидаємо багато продуктів через те, що вони просто виглядають не досить привабливо.
Річар Додд з британського консорціуму роздрібних торгівців стверджує, що крамниці не винні у такому марнотратстві:
«Це загальні правила Європейського Союзу, роздрібні торгівці вже давно вимагають їх послаблення. Ми мали певні успіхи. У 2009-му році 26 продуктів було виключено з нормативів ЄС».
Продукти гниють – це природно. Тож, щоб цьому завадити їх потрібно тримати сухими, охолодженими та вживати якнайшвидше. Тож, якщо немає ефективної інфраструктури – залізниць, системи доставки – кожне переміщення продуктів призводить до їх втрати.Колін Браун, співавтор доповіді
Чимало агенцій допомоги та благодійних організацій похвалили доповідь за увагу до марнотратства в той час, як мільйони людей у світі страждають від голоду.
Допомогова агенція «Врятуймо дітей» каже, що хоча у світі достатньо продуктів для того, щоб жодна дитина не відчувала голоду – щороку від голоду помирає 2,3 мільйона дітей.
Брендан Кокс з агенції «Врутуймо дітей» каже, що родинам доводиться обирати кого годувати, себе чи дітей. Ніхто не має поставати перед цим страшним вибором, заявив він.
Колін Браун каже, що не всі новини погані:
«Хороші новини у тому, що хоча ми втрачаємо багато продуктів, припинивши цю нерозумну звичку ми можемо нагодувати тих, хто зараз голодує. І не треба вирубати ліси і засівати більше полів».
За прогнозами, протягом 21-го сторіччя населення планети перевищить 10 мільярдів. Тож рекомендація - чимшвидше почати ощадливіше ставитись до харчів, більш ніж доречна.
