В Українському науковому інституті Гарвардського університету стартував новий проект – Мапа Чорнобиля, присвячений 35-им роковинам трагедії на ЧАЕС.
Як пояснив "Голосу Америки" Сергій Плохій, директор Українського наукового інституту Гарварду, його мета - візуалізувати та допомогти проаналізувати вплив аварії на життя людей та суспільство.
В той же час карта Чорнобиля – продовження проекту інтерактивного атласу України, який Український науковий інститут Гарварду впроваджує вже не перший рік. За допомогою атласу пересічні люди та науковці можуть вивчати новітню українську історію та політичну географію за допомогою найсучасніших інформаційних технологій. «У нас є кілька модулів у рамках цього проекту. Голодомор був першим. Останній раз ми займалися питанням війни на сході, зокрема, проблемою переміщення населення», - додає Плохій.
Що стосується карти Чорнобиля, за словами науковців, в рамках цього проекту, зокрема, планується дослідити те, як будівництво Чорнобильської станції та аварія позначилися на регіоні та його населенні. Плохія, зокрема, цікавить аналіз ситуації у чотирьох зонах радіаційної ураженості, на які була поділена територія. «Ми хочемо поставити щодо них та розвитку ситуації більш-менш ті самі питання. Подивитися, що сталося з населенням, а також соціальною та економічною інфраструктурою», - додає науковець.
Напередодні старту проекту розробники оновили сайт. Технічно принцип роботи чорнобильського атласу не відрізняється від попередніх мапових проектів інституту. В основі лежить можливість поєднувати різні дані за рахунок окремих шарів.
Наразі у відкритому доступі більше десяти карт, які показують рівень забрудненості, смертності, народжуваності, а також захворюваності, тривалості життя та кількості населення за період, починаючи від трагедії до наших днів. Карти можна накладати та аналізувати отриману інформацію. Розробники продовжують опрацьовувати офіційній дані, які надаються партнерами в Україні, зокрема Інститутом демографії, Львівською політехнікою та Центром радіаційної медицини.
«Інтерактивність цього проекту дуже висока. Він не якійсь застиглий: просто вам намалювали карти і ви дивитесь на них, - пояснює Костянтин Бондаренко, менеджер проекту. – Він дозволяє поєднувати шари і шукати кореляцію між різними чинниками. Наприклад, подивитися, яка саме залежність є між захворюванням і забрудненням», - додає він.
Автори проекту намагаються зробити його цікавим для різних користувачів. Одна з цільових аудиторій - українські та іноземні туристи, кількість яких за останні кілька років у зоні відчуження значно зросла. А також науковці, які зможуть використовувати чорнобильський атлас для аналізу у своїх роботах. За оцінкою Плохія, незважаючи на те, що з моменту аварії на ЧАЕС пройшло вже 35 років, науковий інтерес до тих подій та їхніх наслідків не згасає. Серіал та книги, які побачили світ за останні кілька років, цю зацікавленість лише підживлюють.
Адже, Чорнобиль залишається найбільшою аварією світу в ядерній енергетиці, і людство досі не вивчило його уроки, причому, і для істориків, і для літературознавців, і для антропологів, і для медиків та біологів. «Наприклад, ми до цього часу не знаємо, як низькі дози радіації впливають впродовж довгого періоду на функціонування людського організму, тварини та рослини. Такого масового дослідження не було зроблено. Це та інші питання залишаються відкритими», - переконаний він.
Проект - довгостроковий. Досі продовжуються перемовини щодо партнерства з іншими українськими інституціями, які володіють важливими базами даних щодо аварії на ЧАЕС та могли би їх надати для візуалізації. Тому активна фаза наповнення проекту картами триватиме мінімум три роки.
Дивіться також: Висилка дипломатів, санкції: Hовa динамікa у відносинах між Заходом і Росією. Відео
