Понад 40 років тому парк Меридіан Гил у столичному Вашингтоні став місцем зустрічі різних соціальних верст населення Вашингтона. Збираються там не просто однодумці. Національне та етнічне походження барабанщиків таке ж різноманітне як і види ударних інструментів та ритми, які вони виконують.
Вони приходять зі своїми «джемберами», «конгами» та іншими шумовими інструментами. Ритм наростає і спадає. Хтось починає танцювати. Довкола збирається все більший натовп людей.
Їх можна знайти щонеділі в парку Меридіан Гил у Вашингтоні. За понад 40 років барабанщиків стало значно більше, - каже Віллі Посей, один зі засновників руху:
«На початку було лише декілька людей. Вони грали над тою стіною, лише декілька барабанщиків. Я б сказав, що за останні 10 років цей рух набув значних розмірів».
Абдел Елґізозі приходить сюди з усією сім’єю відколи вони переїхали з Судану.
«Дванадцять років тому група складалася з 10-15 чоловік. Грали переважно старші чорношкірі музиканти. Тепер, як бачимо, є майже 150 драмерів»,– каже Абдел Елґізозі.
Об’єднання барабанщиків відображає зміни демографічної ситуації Вашингтона.
За статистикою Бюро перепису населення США, перевага афоро-американського населення в місті знизилась на 5 відсотків порівняно з 2000 роком, коли загальна кількість білих, азіатів та іспанців зросла на 22 відсотки.
Кевін Ламберт каже, що він був першим білим барабанщиком, який почав грати на зібраннях:
«Декілька людей просто перестали грати, коли я вперше захотів приєднатися, вони просто сказали: “ Ми не будемо грати з цим білим хлопцем ”. І так тривало певний час, доки їх лідер не сказав: “ Ми не повинні вмішувати расизм. Тут є тільки музика. Тут не йдеться про чорних і білих. Цей чоловік може грати і він залишається з нами ”. Після такої заяви всі замовкли. У нас більше ніколи не було з цим проблем. Згодом інші білі музиканти почали приєднуватись і це стало інтеграційним процесом».
І кожного тижня, каже суданський іммігрант Абдел Елґізозі, кількість новачків зростає:
«Тепер це не тільки для чорношкірих. Це для чорношкірих, китайців, іспанців, білих. Кожен приносить свій барабан зі своєї країни, свого регіону, від своїх людей».
Ніяких репетицій чи прослуховування, лише ритм…
«Тут всі види трансформації зібрані воєдино. Африканські ритми, проектні ритми, кубинські ритми та ритми сальси», – каже барабанщик Кевін Ламберт.
Ритми єднають різних людей. «Ось це і є реальністю об’єднання», – вважає суданський іммігрант Абдел Елгізозі.
«Приходьте і розділяйте нашу енергію, а ми будемо продовжувати зростати. Просто танцюйте під ритм», – запрошує барабанщик Віллі Посей.
