Від редакторки: Напередодні Дня української писемності та мови ще раз пропонуємо вам одну з наших найпопулярніших колонок - від колеги із Російської служби «Голосу Америки» Ксенії Туркової. Ксенія добре володіє українською мовою, хоча прожила в Києві всього 4 роки. І приїхала вона туди вже дорослою людиною, мамою трирічного сина. Ксенія працювала в Києві на радіо та телебаченні, де вела програми спочатку російською, а згодом і українською мовами. Ми попросила її поділитися прийомами, які допомогли їй швидко та ефективно опанувати українську мову.
Допомога та ініціатива
Я переконана, що найкращий старт для початку – це вчитель, який надихає. І я знайшла такого вчителя у Львові – це філолог, мовознавець, доцент Львівського національного університету Івана Франка Соломія Бук. Ми займалися скайпом, і мені для цього треба було прокидатися дуже рано – о шостій: це був час, коли мій трирічний син ще спав.
Але важливо, щоб не тільки вчитель надихав вас – треба, щоб і ви так само надихали його. Я не хотіла триматися тільки підручника. Я, наприклад, читала тексти українських телевізійних новин, а Соломія виправляла наголос та вимову.
Теорія малих кроків
А ще, на мій погляд, важливо робити все поступово, крок за кроком. Я використовувала цей прийом на радіо. Спочатку під час інтерв’ю ставила українською лише одне питання. Через кілька днів – два питання, потім – три... Поки в решті-решт не змогла провести українською годинне інтерв'ю. Мені здається, що так само можна робити і не на радіо, а у повсякденному спілкуванні – додавати одне, два, три речення українською – і так поступово збільшувати використання мови.
Впадання в дитинство
Величезний прогрес, як не дивно, мені також допомогла зробити моя дитина! Кожен день у нас починався з дитячих програм та мультфільмів. А ввечері я читала (щонайменше, намагалась) йому книжки українською. Він і досі дуже любить українськи вірші, і ми взяли з собою в Сполучені Штати кілька його улюблених книжок. Мова в дитячих книжках та мультфільмах дуже проста, а це те, що потрібно на початковому рівні. До того ж, мультфільми – це ще й насолода для вуха, тому що українське дублювання вважається одним з найкращих.
Література
Звісно, не треба ігнорувати і дорослу літературу. Чесно кажучи, це складно, але дуже збагачує мову новими словами та виразами. Тут, у Сполучених Штатах, я намагаюсь читати трьома мовами: російською, українською та англійською. Нещодавно прочитала «Інтернат» Сергія Жадана, і мене ця книга дуже вразила. До речі, я помітила, що одна мова як би допомагає іншій. Чим краща моя англійська, тим краща моя українська – і навпаки.
(Не)порівняння
Але найголовніший та одночасно найскладніший прийом для мене – не порівнювати українську мову з російською. Треба абстрагуватися від російської під час навчання, тому що це порівняння буде вам заважати.
Я, наприклад, порівнювала українську з фінською та італійською, які колись вивчала. Ці мови, на мій погляд, мають щось спільне у вимові – читається як пишеться. Було дуже кумедно, коли я приїхала до Венеції і замість questo говорила «це».
Я вважаю, що головне для вивчення української – ставитися до неї не як до «схожої» на російську, а як до абсолютно самостійної, багатої і, звичайно, дуже гарної мови.
Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Українка популяризує писанкарство у Кремнієвій долині. Відео
