Сергій Лещенко в інтернет-виданні «Українська правда» від 2008 року розслідує корупційні схеми, використані при передачі комплексу Межигір’я з державної власності у власність Віктора Януковича, який проживає там від 2002 року.
Територія у 140 гектарів виведена з державної власності у 2007 році. Сам Президент офіційно володіє територією у майже два гектари з будинком на ній. Більша частина комплексу «Межигір’я» оформлена на товариство «Танталіт» (129 га) та благодійний фонд «Відродження України» (7,6 га), які ЗМІ асоціюють з родиною та оточенням Януковича.
Сергій Лещенко спробував дізнатись інформацію про Межигір’я, але чиновники та суди різних інстанцій відмовили журналістові, посилаючись на те, що захищають приватне життя глави держави.
Резиденція «Межигір'я» (фото «Українська правда»)
Це і змусило Лещенка звернутися до Європейського суду з прав людини.
«Мова йде про не надання інформації щодо вартості земельної ділянки, яка була придбана безпосередньо Президентом Януковичем у 2010 році і площею 1,76 гектара», – каже Олександр Лещенко.
Директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко, аналізуючи справу, зазначив, що закон про доступ до публічної інформації надає Лещенкові право отримати копії документів про продаж земельної ділянки державою на користь Віктора Януковича.
«Це саме той приклад, який, відповідно до закону, передбачає відкритість документів, відкритість копії відповідної угоди. Зважаючи, що ідеться про Президента, це суспільно значима інформація, тож виборці, громадяни мають право ще більше знати подібне про главу держави. Незважаючи на це, всі три судові рішення були не на користь заявника», – зауважує Шевченко.
Резиденція «Межигір'я» (фото «Українська правда»)
Сам Віктор Янукович у 2009 році визнав, що володіє у Межигір’ї будинком.
«Я платив оренду, починав десь з 9 тисяч гривень. Але оренда поступово зростала, до 12 тисяч. Поставив це питання своєму адвокату, дав йому доручення: «Давай будемо ставити собі завдання цей будинок викупити!». Ціна для мене була дуже серйозна, тому я був змушений продати майже все, що мені належало, щоб придбати будинок у Межигір’ї».
Через рік Янукович визнав, що йому належить не лише будинок, а й ділянка землі у Межигір’ї, і запросив туди ЗМІ. «У мене там півтора гектари, там, де я власник. А далі заборонено, у мене ж там лише півтора гектари власності, я вас на ці півтора гектара запрошую», – сказав глава держави.
На запитання ЗМІ, хто є власником великої ділянки землі у Межигір’ї, Янукович відповів: «А ви всі знаєте! Ви знаєте більше, ніж я!»
Журналістка Тетяна Чорновол, яка потрапила до Межигір’я у 2007 та 2012 роках, розповіла Радіо Свобода: «Тоді (2007 року) Янукович жив в іншому будинку, побудованому за радянських часів як гостьовий. Він був доволі скромним, і саме його свого часу Янукович показав журналістам. Я побувала у Межигір’ї через два місяці після того, як Янукович звозив туди журналістів на екскурсію. Коли я підійшла до цього будинку, його вже не було. Він був знесений! А Янукович жив у новому межигірському будинку, в якому він жив, очевидно, і коли показував старий будинок журналістам. У цей момент ішла приватизація маєтку, там відбувалось величезне будівництво: робітники копали ями під озеро, будували спортивний центр».
У 2012 році, пробравшись на територію Межигір’я, Чорновол відмітила, що президентська резиденція має нові шикарні споруди, серед яких повністю завершене поле для гольфу, канали та дебаркадер «Галеон» – місце відпочинку Януковича на воді.
А видання «Українська правда», використавши знімки Google з космосу, склала повну мапу Президентської резиденції.
Тим часом, за даними ЗМІ, оренда 1 гектара у Межигір’ї коштує Януковичу 314 гривень на місяць.
Деякі журналісти та опозиційні політики називають «Межигір'я» символом корупції президентського масштабу.
Соратник Віктора Януковича, народний депутат Володимир Олійник сказав Радіо Свобода, що Сергій Лещенко має право звертатися до Страсбурзького суду.
«Він (Лещенко) має право оскаржити у суді (відмови). Якщо він пройшов усю систему національного судочинства, тоді лише європейський суд. Напевно, євросуд подивиться, чи є предмет для розгляду, бо не всі справи розглядає європейський суд», – зауважив регіонал Олійник.
За його словами, треба уважно вивчити матеріали, щоб сказати, чи ця інформація є конфіденційною.
Територія у 140 гектарів виведена з державної власності у 2007 році. Сам Президент офіційно володіє територією у майже два гектари з будинком на ній. Більша частина комплексу «Межигір’я» оформлена на товариство «Танталіт» (129 га) та благодійний фонд «Відродження України» (7,6 га), які ЗМІ асоціюють з родиною та оточенням Януковича.
Сергій Лещенко спробував дізнатись інформацію про Межигір’я, але чиновники та суди різних інстанцій відмовили журналістові, посилаючись на те, що захищають приватне життя глави держави.
Це і змусило Лещенка звернутися до Європейського суду з прав людини.
«Мова йде про не надання інформації щодо вартості земельної ділянки, яка була придбана безпосередньо Президентом Януковичем у 2010 році і площею 1,76 гектара», – каже Олександр Лещенко.
Директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко, аналізуючи справу, зазначив, що закон про доступ до публічної інформації надає Лещенкові право отримати копії документів про продаж земельної ділянки державою на користь Віктора Януковича.
«Це саме той приклад, який, відповідно до закону, передбачає відкритість документів, відкритість копії відповідної угоди. Зважаючи, що ідеться про Президента, це суспільно значима інформація, тож виборці, громадяни мають право ще більше знати подібне про главу держави. Незважаючи на це, всі три судові рішення були не на користь заявника», – зауважує Шевченко.
Сам Віктор Янукович у 2009 році визнав, що володіє у Межигір’ї будинком.
«Я платив оренду, починав десь з 9 тисяч гривень. Але оренда поступово зростала, до 12 тисяч. Поставив це питання своєму адвокату, дав йому доручення: «Давай будемо ставити собі завдання цей будинок викупити!». Ціна для мене була дуже серйозна, тому я був змушений продати майже все, що мені належало, щоб придбати будинок у Межигір’ї».
Через рік Янукович визнав, що йому належить не лише будинок, а й ділянка землі у Межигір’ї, і запросив туди ЗМІ. «У мене там півтора гектари, там, де я власник. А далі заборонено, у мене ж там лише півтора гектари власності, я вас на ці півтора гектара запрошую», – сказав глава держави.
На запитання ЗМІ, хто є власником великої ділянки землі у Межигір’ї, Янукович відповів: «А ви всі знаєте! Ви знаєте більше, ніж я!»
Журналістка Тетяна Чорновол, яка потрапила до Межигір’я у 2007 та 2012 роках, розповіла Радіо Свобода: «Тоді (2007 року) Янукович жив в іншому будинку, побудованому за радянських часів як гостьовий. Він був доволі скромним, і саме його свого часу Янукович показав журналістам. Я побувала у Межигір’ї через два місяці після того, як Янукович звозив туди журналістів на екскурсію. Коли я підійшла до цього будинку, його вже не було. Він був знесений! А Янукович жив у новому межигірському будинку, в якому він жив, очевидно, і коли показував старий будинок журналістам. У цей момент ішла приватизація маєтку, там відбувалось величезне будівництво: робітники копали ями під озеро, будували спортивний центр».
У 2012 році, пробравшись на територію Межигір’я, Чорновол відмітила, що президентська резиденція має нові шикарні споруди, серед яких повністю завершене поле для гольфу, канали та дебаркадер «Галеон» – місце відпочинку Януковича на воді.
А видання «Українська правда», використавши знімки Google з космосу, склала повну мапу Президентської резиденції.
Тим часом, за даними ЗМІ, оренда 1 гектара у Межигір’ї коштує Януковичу 314 гривень на місяць.
Деякі журналісти та опозиційні політики називають «Межигір'я» символом корупції президентського масштабу.
Соратник Віктора Януковича, народний депутат Володимир Олійник сказав Радіо Свобода, що Сергій Лещенко має право звертатися до Страсбурзького суду.
«Він (Лещенко) має право оскаржити у суді (відмови). Якщо він пройшов усю систему національного судочинства, тоді лише європейський суд. Напевно, євросуд подивиться, чи є предмет для розгляду, бо не всі справи розглядає європейський суд», – зауважив регіонал Олійник.
За його словами, треба уважно вивчити матеріали, щоб сказати, чи ця інформація є конфіденційною.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
