Спеціальні потреби

У столиці США поставлять пам’ятник Мартину Лютеру Кінґу


17-го січня американці відзначили День народження відомого борця за права чорношкірих Мартина Лютера Кінґа. Цей день є національним святом у Сполучених Штатах, адже саме завдяки зусиллям Кінґа у 1964-му році був прийнятий закон, який покінчив з расовою дискримінацією. Цього року у Вашингтоні планують поставити йому пам’ятник. Меморіал відкриють 28 серпня - у 48 річницю з часу виголошення Мартином Лютером Кінґом його відомої промови.

«У мене є мрія, що одного дня, нація підніметься і доживе до істинного сенсу свого гасла».

Мартин Лютер Кінґ змінив хід американської історії. Тепер у Вашингтоні з’явиться пам’ятник, який увіковічить його заслуги. Меморіал буде відкрито в день, коли у 1963-му році Мартин Лютер Кінґ виголосив відому промову «У мене є мрія».

«Вільний … дякую всемогутній Боже, я вільний, нарешті».

Президент Меморіального Фонду ім. Кінґа Гарі Джонсон каже, що вони з нетерпінням очікують відкриття пам’ятника:

«… ми надзвичайно раді. Ми знаємо, розуміємо і віримо, що це дасть свої плоди. І, що дуже скоро ми матимемо пам’ятник, тут, у музейно-парковій зоні столиці».

Мартин Лютер Кінґ був в авангарді руху за громадянські права чорношкірих у 50-х і 60-х роках, виступав проти сегрегації у громадському транспорті та пропагував ненасильницькі методи боротьби за соціальні зміни. Був неодноразово ув’язнений за організацію масових походів і демонстрацій.

У 1964-му році завдяки зусиллям Кінґа був прийнятий закон, що забороняв дискримінацію на основі статі, раси, релігії та національності.

Чотири роки пізніше життя Кінґа обірвала рука вбивці.

Меморіал займатиме площу на території у півтора гектара, по-сусідству з пам’ятниками Вашингтону, Джефферсону та Лінкольну.

Центральним місцем меморіалу буде гранітна скульптура вагою у тисячу шістсот тонн, що називається горою «Відчаю». Кінґ згадував про неї у промові «У мене є мрія». А посередині буде встановлено пам’ятник Кінґу 10 метрової висоти.

Цей пам’ятник робота китайського скульптура Лейа І-Синя.

Гарі Джонсон пояснює причину такого рішення:
«Ми вибрали китайського скульптура, оскільки це відповідає переконанням Кінґа – неможна судити про людину за кольором шкіри, а за її характером. У цьому контексті, ми маємо на увазі мистецький характер».

У фундації переконані, каже Гарі Джонсон, що пам’ятник борцю за громадянські права буде підтвердженням расової демократії у США – даниною поступу, який зробила країна з часу сегрегації:

«… Я думаю, відвідувачі з усього світу, дивлячись на меморіал скажуть, настав час, аби ми зрозуміли Кінґа, і що він проповідував не тільки для Америки, але й всього світу».

Згідно з планами, Барак Обама – перший в історії США чорношкірий президент, має виголосити промову на церемонії відкриття меморіалу.


  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Інше за темою

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG