Цього року аерокосмічне агентство НАСА зупиняє програму запуску кораблів типу шатл, які протягом 30 років доставляли на орбіту людей та обладнання. Влітку на пенсію піде останній з шатлів «Атлантіс». Уряд США прийняв рішення розвивати приватний сектор космічних польотів, що повинно зекономити країні чималі гроші. Щоправда це рішення має багато критиків, які вважають, що закриття програми може призвести до втрати провідних позицій Сполучених Штатів у подальшому освоєнні всесвіту.
Джим Ловел був одним з перших астронавтів, які вийшли на орбіту Місяця під час місії «Аполлон-8» у 1968-му році. Ця подорож передувала приземленню людини на супутник Землі роком пізніше.
«Коли я зустрічаю людей, яким 40-50 років і які були дітьми, коли я літав у космос, вони розповідають, що ми надихнули їх стати інженерами, науковцями тощо», – каже Ловел.
Одна з таких людей, астронавт Памела Мелрой, командир місії шатлу «Дискавері» у 2007-му році:
«Я думаю, польоти програми «Аполлон» надихнули цілі покоління, думаю те саме зроблять шатли».
Однак, якщо після припинення програми шатлів США швидко не запустять новий тип космічного корабля, досягнутий прогрес може бути втрачено, занепокоєний астронавт-ветеран Джим Ловел:
«Я критично дивлюсь на те, що відбувається з космічною програмою, яка була значною частиною мого життя. Я хотів би, щоб вона продовжувалась. Боюсь, що все зійде нанівець».
Початком кінця програми шатл вважають 2003-ий рік, коли, повертаючись з космосу, згорів корабель «Колумбія» разом з сімома членами екіпажу. Памела Мелрой брала участь у розслідуванні причин катастрофи:
«Трагедія Колумбії залишила шрам у душі кожного з нас. Я думаю, тоді з’явилося багато людей, які вирішили, що у шатла забагато слабких місць, щоб продовжувати польоти. Я не обов’язково з ними погоджуюсь. Але інцидент нагадав наскільки небезпечна справа освоєння космосу».
Інша причина припинення програми, її вартість. За підрахунками НАСА, один політ шатла коштує 450 мільйонів доларів. Щоправда, Джим Ловел вказує, що ці гроші забезпечують роботою людей та сприяють розвитку технологій на Землі:
«Жоден цент не витрачений у космосі. Все витрачається тут на землі. Гроші йдуть на речі, які обертаються новими технологіями, корисними не лише для космосу, а й для розвитку інфраструктури нашої країни».
Адміністрація Барака Обами ще минулого року оприлюднила своє бачення майбутнього космічної програми США. В уряді ставлять за мету висадити людину на Марсі, і не бачать сенсу витрачати гроші на освоєння Місяця. Однак, Мелрой вважає, що Місяць був би ідеальним місцем підготовки астронавтів:
«Важко здійснити шестимісячну подорож без практичної підготовки. Тож Місяць повинен бути першим вибором. Також можна було б тренуватися на астероїді. Обидва варіанти мають технічні за і проти, але у будь-якому випадку, перед тим як зробити колосальний крок на Марс, нам потрібно спочатку десь потренуватися».
Після останнього польоту «Атлантіса» влітку цього року, американці подорожуватимуть на міжнародну космічну станцію на російському «Союзі», поки не з’явиться свій новий корабель, до розробки якого уряд спонукає приватні компанії. В адміністрації Обами переконані, що, передавши справу в приватні руки, зекономлять гроші платників податків.
