У розбитих російських танках на Сумщині місцеві жителі знаходять речі, вкрадені російськими солдатами під час окупації Київщині та повертають власникам.
Через небезпеку російської окупації 58-літня вчителька початкових класів київської середньої школи № 258 Галина Ракицька виїхала разом із 30-літньою донькою та котом з Броварів до Києва 4 березня. Перебувати у столиці було більш безпечно ніж на околицях, вирішила тоді вона. Поки їх не було, в хаті зупинялись окупанти.
Родина повернулась у свій приватний будинок в Броварах 7 квітня після відступу росіян. За словами Галини, російські військові пограбували будинок родини Ракицьких, як і чимало інших будинків у місті. Найважливіше серед вкраденого – робочий ноутбук, на якому була збережена уся інформація, необхідна для навчання дітей. Жінка навіть не сподівалась знову побачити свій комп'ютер.
За словами Галини, після повернення додому вона була вражена картиною, яку побачила. «Ми будували цей будинок з такою любов’ю. Але росіяни усе розмародерили. Тягнули, що могли. Вони виламали двері, все перевернуте в будинку, усі продукти забрали», - каже жінка.
Найбільше вчителька була шокована слідами розгульного життя російських солдат: «На столі не те що бруд, а суцільний безлад. Пляшки порожні, недопалки тушили об стіл», - каже Галина. Вчителька згадує, що намагалась сприйняти ситуацію з гумором: «Сміялися, що росіяни забрали навіть електричну зубну щітку. А ще спеціальну суміш для випікання хліба. Що вони будуть робити з нею, не уявляю».
За два дні після повернення Галина отримала дзвінок із незнайомого номера. Українець на імʼя Віктор повідомив, що знайшов ноутбук вчительки в одному з розбитих російських танків та через додаток Вайбер знайшов телефон власниці.
29-річний Віктор Ганжара, житель села Великий Самбір у Сумській області, розповідає, що зустрічався з російськими силами віч-на-віч. На початку війни, каже він, російські війська рухались на Київ через дорогу, що проходить через Конотопський район, де знаходиться село Віктора.
Під час наступу росіяни стріляли з вогнепальної зброї у місцевих цивільних жителів. За словами Ганжари, російські військові вбили шістьох людей з його села, двоє з них були пенсіонерами. «Але ми з хлопцями - мисливці. Теж дали їм прикурити», - говорить Віктор. Розповідає, що коли селяни почали відстрілюватись із мисливської зброї, російські сили відступили від села.
Коли російські солдати відходили з Київщини, то знову рухались через Великий Самбір. Там російську техніку розбили українські війська. Віктор поділився фотографіями, які зняв власноруч після того, як бої закінчилися. В танках селяни знайшли чимало краденого. «Телевізори, меблі знаходили. Але як ти встановиш власника шафи наприклад?» - жаліється Віктор. За словами чоловіка, цінні речі власників, яких неможливо було знайти, селяни віддали на потреби ЗСУ. У російських танках познаходили також планшети та ноутбуки. Один з цих ноутбуків, як виявилось, належав Галині Ракицькій з Броварів під Києвом.
«Я знайшов пані Галину через Вайбер на десктопі. У мене тітка у Броварах і ми швидко знайшли, як його передати», - каже житель Великого Самбора.
Галина розповідає, що не могла навіть повірити у повернення власного ноутбуку, за допомогою якого знову почала навчати дітей. Тепер вчителька зідзвонюється з Віктором час від часу та запрошує його в гості після перемоги України.
Дивіться також: Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
