Окупація – це не мир, а від світових лідерів українці очікують саме лідерства у цей складний час, коли міжнародне право фактично не працює з низки причин. Про це заявила у Вашингтоні Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, нагороджена Нобелівською премією миру.
Розмова тривала в Гудзонівському інституті й стосувалася воєнних злочинів Росії та можливих шляхів закінчення війни.
“Окупація — це та сама війна”
“Окупація – це не мир. Окупація — це та сама війна, тільки в іншій формі”, – сказала Матвійчук у відповідь на заклики поступитися частиною території України з метою задовольнити імперіалістичні апетити Росії.
Правозахисниця також наголосила, що це була б “не просто зміна одного державного прапора на інший".
“Окупація означає тортури, зґвалтування, викрадення, заперечення вашої ідентичності, усиновлення ваших власних дітей [іншими людьми]”, - наголосила правозахисниця.
Не маємо морального права залишити людей наодинці з цим
Олександра Матвійчук підсумувала для американської аудиторії: “Ми не маємо морального права залишити людей наодинці з цим. Це наші люди, це наші друзі, це наші колеги, це наші рідні. Перш за все, ми всі – люди, і ми не можемо так поводитися”.
За інформацією Центру громадянських свобод, задокументовано вже понад 80 тисяч воєнних злочинів росіян під час війни Росії проти України.
“Поки війна намагалася зробити людей цифрами, ми боремося, щоб повернути людям їхні імена, тому що життя кожної людини має значення”, – додала Матвійчук. А російсько-українська війна, наголосила правозахисниця, має не лише військовий, а й ціннісний вимір.
“Ми очікуємо цього лідерства”
Олександра Матвійчук зауважила, що вже чимало років за допомогою закону працює для захисту людської гідності та прав людей. “Але зараз мені доводиться робити це в ситуації, коли закон не працює”, – додала вона.
На тлі бомбардувань та розграбовування українських будинків російськими солдатами, викрадення дітей і дорослих цивільних, руйнування шкіл, церков і музеїв, Матвійчук наголосила:
“У нашому неідеальному світі, де вся міжнародна архітектура безпеки зазнає колапсу, важить роль лідерства. І ми очікуємо цього лідерства”.
“Путін не боїться НАТО. Путін боїться ідеї свободи, яка наблизилася до російського кордону”
Стосовно Росії, правозахисниця нагадала, що Росія окупувала Крим, частину східних регіонів України, а понад два роки тому розширила цю війну до широкомасштабного вторгнення.
“Тому що Путін не боїться НАТО. Путін боїться ідеї свободи, яка наблизилася до російського кордону, – сказала вона. – І тому це не просто війна між двома державами. Це війна між двома системами: авторитаризмом і демократією”
Росіяни вбивають українців ракетами, атакують евакуаційні коридори, катують викрадених і полонених, силоміць вивозять українських дітей до Росії, щоб виховувати їх росіянами, забороняють українську мову і культуру, ґвалтують мирних мешканців, і вся світова система безпеки не може завадити цим звірствам, нагадала Матвійчук американській аудиторії.
Учасники заходу запитали її, чи фіксує очолювана нею організація «злочини проти Росії, які вчиняють українські військові».
Матвійчук наголосила, що працює для захисту прав людини, незалежно від національності чи громадянства. І при цьому констатувала – абсолютна більшість злочинів здійснена саме представниками Росії, яка й розпочали нинішню війну ще у 2014 році.
Як запобігти міграції мільйонів українців
Щодо нагальних потреб України, то, на думку Матвійчук, йдеться насамперед про протиповітряну оборону, інакше країна ризикує втратити чергові мільйони людей, які будуть змушені виїхати за кордон:
“Росія свідомо знищила переважну більшість енергетичних потужностей в Україні, а це означає, що взимку ми не матимемо опалення, світла, інтернету. Якщо не буде змоги вирішити це за дуже короткий період, то мільйони українців покинуть країну”.
Ще одна потреба – дозвіл на використання західної зброї для ударів по військових об’єктах на території Росії:
“Російським ракетам потрібно 42 секунди, щоб влучити в школи Харкова. А коли у вас є 42 секунди, то діти не мають часу дійти до укриття”.