Чи потрібен дозвіл, аби провести мирне зібрання? Чи можна зібратися на мирний протест спонтанно, не повідомивши органи влади? Що може робити протестувальник, а що неприпустимо? Як реагувати, якщо поліція під час мирної акції громадян вдається до протиправних дій?
Відповідь на ці та багато інших запитань зібрали у буклеті, виданому Мін'юстом і Нацполіцією України за сприяння Посольства США в Україні. Брошура має назву «Право на мирні зібрання» і роз’яснює права учасників масових акцій та завдання поліції.
Право на мирні зібрання є невід’ємним елементом демократичного суспільства, – наголосила, представляючи буклет, заступниця посла Памела Тремонт. Вона нагадала, що відповідь влади в Україні на вияв цих фундаментальних свобод не завжди була адекватною.
«За час, що минув після Революції Гідності, правоохоронні органи добилися суттєвого прогресу. Втручання держави у мирні протести зменшилось. Але в Україні, як і в багатьох інших демократіях, існує брак взаєморозуміння щодо прав протестувальників, з одного боку, і обов’язків поліції, з другого. Важливо, щоб організатори мирних акцій і поліція досягли такого спільного розуміння», – зазначила Тремонт.
Видання буклету має послужити цій меті. Як розповів народний депутат Мустафа Найєм, наразі в Україні відсутнє законодавче забезпечення мирних зібрань. Єдина норма – стаття 39 Конституції України, яка це право декларує. Що ж до конкретного закону, то його досі нема.
«Тому цей буклет важливий, аби всі чітко розуміли, що можна і чого не можна робити під час мирних акцій. Яким чином ці акції треба реєструвати. Що з собою дозволяється приносити, чого не дозволяється. І що робити, коли тебе затримують. Все прописано у цьому буклеті, і він буде посібником для людей, які виходитимуть на мирні протести», – сказав Найєм.
Як запевнив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, сьогодні українські поліцейські застосовують цілком нові підходи до забезпечення громадського порядку під час мирних зібрань. Змінилася тактика і програми підготовки, розроблені спільно з міжнародними партнерами, зокрема, з інструкторами з поліції США. І зараз поліцейський перебуває на місці проведення мирного зібрання не для того, щоб обмежити це право громадян, а щоб охороняти громадський порядок і безпеку.
«Українська патрульна поліція змінила стандарти, і всі інші підрозділи теж підтягуються», – зазначив Білошицький. Невдовзі ініціатори проекту обіцяють запустити вебсайт www.pravo-na-protest.org.ua. Вони сподіваються: українці скористаються ним як платформою для обговорення ідеї – як краще захистити свободу мирних зібрань в Україні.
Дивіться також: Час-Тайм. Як соцмережі впливають на виборчу кампанію в Україні?
