Дітям біженців приходиться дуже нелегко у чужій країні. На допомогу приходять різні організації. Одна з них заснована неподалік міста Атланта у штаті Джорджія іммігранткою з Йорданії. Неприбуткова організація «Родина біженців» допомагає дітям іммігрантів триматися осторонь від банд та наркотиків за допомогою спорту та навчання. Історія її створення привернула увагу Голівуду, де триває робота над кінострічкою про засновницю.
Після закінчення коледжу Лума Муфла не дуже знала, де застосувати свої знання і сили. У між часі працювала
у кав’ярні, і тренувала футбольну команду у передмісті Атланти.
Допоміг випадок. Одного дня Лума їхала за кермом. Поплутала повороти і не очікувано для себе опинилася у житловому комплексі для біженців.
«Біля будинку, на автостоянці, хлопці грали у футбол. Вони бігали босоніж, дві каменюки замість воріт, але їм було весело. Коли я це побачила, мені пригадався мій дім, коли в дитинстві я грала у футбол – неорганізовано, без присутності батьків, просто цікаво проводила час», - згадує Лума Муфла.
Хлопці приїхали з різних країн і розмовляли різними мовами, - говорить Лума Муфла, - однак любов до гри сприяла порозумінню з тренером.
«Футбольний м’яч був спільною для нас мовою».
Лума почала тренувати хлопців. Майже негайно вона усвідомила наскільки важким є життя цих дітей-іммігрантів.
«У них ніколи не було стабільності чи послідовності у житті. А їм всього 12-13 років. … Від них очікують успіху, самостійності. Але це ж дуже важко. Ще важче добитися цього, якщо немає відповідних механізмів чи системи підтримки на місці».
У 2006 році такою системою підтримки стала Лума. Разом зі своєю товаришкою Трейсі Едіґер, вона заснувала громадську організацію, що надає репетиторську та іншу допомогу у навчанні, а також спортивну підготовку цим хлопцям з родин біженців.
«У нас є чотири футбольні команди. У програмі 86 хлопців. Ми також відкрили школу. Це приватна школа для учнів 6, 7 і 8 класів. У ній вчаться 22 дітей. Кожного року ми плануємо додавати ще по класу. Наша мета – мати першу в країні приватну академію для дітей-біженців», - каже Лума Муфла.
Сантіно Джеркі - біженець зі Судану. Удень він вчиться в академії, а ввечері грає там у футбол. Він каже, що програма допомагає йому уникнути насильства, яке його оточує:
«У звичайній школі багато дітей, і більшість з них мої однокласники, є членами банд. Якби не академія, то швидше б за все, мене втягнули б туди також, а це погано».
Біженець з Ліберії Соломон Робертс погоджується:
«Дехто приїжджає сюди, вони не мають чим зайнятися, тому приєднуються до банд і грабують людей. А коли ми приходимо сюди, вона допомагає нам, змушує нас багато читати, щоби ми могли вчитися».
Історія привернула багато уваги американських мас-медіа. Про школу знімали сюжети, написали книжку. Тепер готується і кіносценарій про життя самої Луми - іммігрантки з Йорданії.
Увага преси, каже Лума, лише посилила почуття вдячності за нагоду, яка випала їй у Сполучених Штатах:
«Ніде більше у світі це не було б можливим. Де б ще жінка-мусульманка могла тренувати хлопців-біженців з 28 різних країн? Цього би не сталося ніде більше у світі. І це – підстава для святкувань».
Кіностудія, що займається постановкою фільму, планує незабаром завершити сценарій і почати зйомки влітку наступного року.
