План відновлення України має передбачати більш сприятливі умови для роботи бізнесу, ніж були до війни - вважає бізнес-обмудсмен, колишній посол Канади в Україні Роман Ващук. Він наголошує - від цього залежатиме, наскільки іноземні інвестори захочуть бути партнерами українського бізнесу після війни. Про це та більше Голос Америки поспілкувався із Романом Ващуком.
Мирослава Гонгадзе: Як ви бачите, наскільки ефективно сьогодні український уряд справляється з викликами, які стоять перед бізнесом? Зрозуміло, що українська економіка впала надзвичайно, бізнес страждає. Чи робляться правильні кроки для того, щоб сприяти, в якісь спосіб, стабілізації ситуації?
Роман Ващук: Те, що ми бачили в перші тижні і місяці війни, це була певна лібералізація, яка би дозволила бізнесу вижити і відійти від шоку на початку війни.
МГ: Чи була вона ефективною?
РВ: Я думаю так, вона дозволила людям вижити. Якщо дивитися на оцінювання настрою бізнесу (я не кажу точну статистику), то воно між березнем і, скажімо, травнем покращилоя, бо люди зрозуміли, що можна зробити релокацію, змінити профіль діяльності або навіть знайти нові ніші. Тепер із тим, що нормалізується лінія фронту, уряду і людям, які пишуть закони і підзаконні акти, трохи кортить повернутися до статус-кво.
МГ: Тобто, до передвоєнного часу?
РВ: До передвоєнного часу, де були звичайно певні позитиви, але мені здається, що, якраз, цей шок – це також нагода переосмислити певні практики, які були, і необов’язково, скажімо так трохи неделікатно, «тупо» до них повертатися.
Звісно що, оподаткування мусить бути, держава не може бути повністю залежна від іноземного фінансування для того, щоб фінансувати війну. Бізнес в перших місяцях добровільно виклав гроші на стіл, держава тепер повинна це оцінити тим, щоб у менш каральний спосіб проводити перевірки та оподаткування. Я бачу, що є побоювання в бізнес середовищі, що «обскубування» може знову стати основним способом спілкування між державою і бізнесом. Без бізнесу (від найменшого до найбільшого) як мотору відновлення не буде економічного відновлення України. Тобто, бізнес не є донором, на даний момент, він є мотором – треба йому дати можливість заробити ті гроші, так сказати, «знести ті золоті яєчка», радше ніж йому «карк скрути» [фразеологізм: завдати шкоди – ред.].
МГ: Що, з вашої точки зору, правильно було б сьогодні зробити? Тому що, наприклад, деякі бізнесі, ви кажете про релокацію, переїхали з прикордонних частин, близьких до Білорусі, Росії, в західну Україну. Чи є, взагалі, можливість і шлях для того, щоб їх повернути? Чи потрібні якісь податкові пільги для того, щоб цей бізнес повернувся? Тобто, що б сьогодні було ефективно українському уряду і українському законодавцю зробити для того, щоб сприяти розвитку та відновленню бізнесу?
РВ: Я думаю, що запущена програма підтримки малого і середнього бізнесу дуже правильна - треба дати людям заробити настільки, щоб можливо було реінвестувати у швидке зростання свого бізнесу, і так утривалювати відновлення бізнесу. Також, треба собі дати справу з того, що певні форми, зокрема великі підприємства на півдні і на сході, вже ніколи не відновляться. Треба розуміти, що у нас буде, надіємося, відновлена повна політична географія України, але економічна географія вже буде змінена.
МГ: Дуже багато до війни ми говорили про необхідність реформ судової системи, боротьбу з корупцією, дуже багато речей, про які постійно наголошували. Сьогодні всі ці дискусії припинилися в зв’язку з тим, що сталася нагальна проблема. Чи вважаєте ви, що про це потрібно говорити, чи коли, ви думаєте, на часі знову підіймати це питання?
РВ: Можливість робити зміни існує навіть тепер. Чи потрібно про це говорити – так, потрібно закладати основи тепер. Знову ж таки, уряд цю частину зробив у формі ради Національного відновлення України, це величезний документ, велика кількість людей працювали [над ним – ГА]. Потрібно, щоб українці почули не 24, 2500, а три-п’ять пріоритетів, які були би, так би сказати, кредо економічного відновлення України, і довкола яких можна було б мобілізувати, перш за все, українців. Знову ж таки, часто кажуть, чи прийдуть іноземні інвестиції? Тільки успіх українців в Україні заохотить іноземців більше інвестувати. Що важливо, повертаючись до питання мотивації самих українців, українок, це те, щоб все це було представлено відкрито і зрозуміло, що правила будуть рівними для всіх і що, так би сказати, ніхто не зможе «приватизувати» перемогу – перемога буде одна для всіх. Це важливо, бо тоді люди зможуть себе побачити в Україні і в її розбудові після перемоги.
Дивіться також: Юридична практика, кав’ярня: історії вимушених переселенців, які відкрили бізнес у новому місті. Відео
