(Рубрика «Точка зору»)
Жах нічних терактів у вечірньому Парижі полягає, серед іншого, у тому, що вони вкотре показали – тероризм є неодмінною, буденною обставиною існування нашої цивілізації. Його причини виникли та існують внаслідок розвитку людства. Не всупереч, а саме у результаті технологічного прогресу, зростання кількості людей на Землі, розвитку інформаційної та транспортної глобальної інфраструктури, доступності технічних засобів та зброї – зростають можливості здійснення терактів. Проте можливості – це вторинна причина у порівнянні з етичними мотивами тероризму. Вони ж полягають у війні ідентичностей – релігійних та національних самовизначень, перед усім. З точки зору історичного матеріалізму самовизначені національні та інтернаціональні групи борються між собою за ресурси виживання – їжу, воду, паливо тощо. Проте сам марксизм теж становить собою філософське вчення, яке лягло в основу класової ідентичності. Ця ідентичність так само проявляється у тероризмі, спрямованому проти інших самовизначень особистостей та людських спільнот.
Сучасна суспільно-філософська думка пропонує вихід із «клінчу ідентичностей» через запровадження універсального поняття «глобальної ідентичності». Головною її ознакою є терпимість та толерантність до будь-яких ідентичностей, їхнього мирного ненасильницького співіснування та розвитку. От саме з розвитком і виникають проблеми, бо він впирається у проблему ресурсів, включаючи і ресурс життєвого простору. Ідеї терпимості (політкоректності) глобальної ідентичності жорстоко відкидаються її опонентами. Роблять вони це здебільшого на території виникнення західної цивілізації – Європі, США та інших країн, що належать до неї.
Глобальна ідентичність втрачає свою глобальність через те, що внаслідок доступності технологічних можливостей, створених переважно західною ж цивілізацією, на глобальність тепер претендують також ідентичності з діаметрально протилежними етичними цінностями. Ці ідентичності використовують для своєї експансії не лише такі досягнення західної цивілізації, як авіація, чи інтернет. Вони користуються фундаментальними суспільними цінностями глобальної ідентичності – перед усім правами і свободами людини. Похідними цих цінностей є тривалість судових процедур, недоторканість особистості та її майна, неприпустимість страти, свобода самовираження, політкоректність. Відкидаючи такі цінності, вороги західної цивілізації використовують їх задля її ж знищення. І скоро знищать, якщо Захід не мобілізується у багаторівневій протидії тероризму, що є складовою антизахідної ідентичності.
Антагоністичні чинники Росії та України
Росія позиціонує свою ідентичність як безумовно антизахідну. Західні цінності свободи та демократії становлять велику загрозу для неї, бо ця країна може існувати лише як тоталітарна. В умовах демократії, вільного ринку, свободи особистості Росія швидко розвалиться. Послаблення Заходу, як основного носія цих цінностей є нутряною потребою тоталітарної Росії. Теракти у метрополіях західної цивілізації, які демонструють обмеженість її можливостей убезпечити людей, навіть у своїх столицях, ставлять під сумнів західні цінності перед усім в очах російських підданців. Мовляв, «коли терористи вбивають людей у Парижі, так само, як і у Москві, то чого варта та західна демократія?»
З іншого боку, Росія, як і усі країни Світу, дедалі більше залежна від західних технологій, світової фінансової системи, глобальної координації зусиль щодо зміни клімату, епідемій, гідроресурсів та інших чинників існування людства. Світовий тероризм об’єктивно підкріплює претензії Росії (у власних очах росіян) на те, щоб становити собою світовий полюс сили, співставний із США. Залишаючись ядерною державою, яка веде війни на чужих територіях, Росія досі зберігає потенціал втручання у світові геостратегічні процеси. Метою такого втручання є реалізація власних інтересів, які на думку росіян полягають в експансії задля власне експансії – силового нав’язування ідентичності «руского мира» якомога більшій кількості націй. Першою на шляху цієї експансії завжди є Україна.
Від моменту проголошення незалежності, Україна перебувала на тектонічному розломі ідентичностей – західної та російської. Війна Росії проти України, факт якої досі юридично не визнає двоїста у своїй орієнтації українська влада, розв’язана росіянами внаслідок усвідомлення того, що Україна самовизначається як частина західної цивілізації. Саме двоїстість цінностей української влади гальмує рух українського суспільства у цьому цивілізаційному напрямку. Терористичні акти прискорюють консолідацію Заходу довкола своїх цінностей. На якийсь час вони можуть навіть втратити світову глобальність, тоді Україна випаде з фокусу уваги західних країн, а українська влада остаточно повернеться до плану самозбереження у союзі з російською владою. Запобігти цьому можна лише прискоривши суспільну консолідацію із Заходом.
Стати союзником Заходу
Теракти у Парижі 13 листопада різко прискорили інтелектуальні процеси у суспільствознавчих колах Європи і США. Захід швидко консолідується в усвідомлені однієї з найбільших загроз світовій безпеці. Різко посилилися заклики перегляду засад співіснування різних ідентичностей в одному територіальному просторі, перегляду принципів міграційної та соціальної політики, політики трудових відносин, освіти, культури та інформації. І це лише у публічній сфері. Годі й говорити, що зараз відбувається у штаб-квартирах спецслужб.
Немає жодної змоги закритися від терористичних загроз територіально. Консолідація Заходу відбуватиметься за екстериторіальною ознакою – аж до блокування анклавів проживання тих спільнот, що потенційно становитимуть собою терористичні загрози. Високою є імовірність терактів у відповідь з боку правих екстремістів, що надасть додаткового імпульсу терористичному маховику у Європі.
Зрозуміло, що для України це може означати ускладнення на шляху до безвізового режиму з ЄС, зменшення обсягів західної допомоги у боротьбі з російською агресією, певне обмеження гуманітарного та технічного співробітництва з Європою. Це своєю чергою віддалить Україну від входження у західний цивілізаційний простір. Щоб цього не сталося, нам слід синхронізувати з ЄС та НАТО власні безпекові заходи у запобіганні терористичним загрозам та взяти участь у розробці спільної політики антитероризму. Реалізація такої політики стане чинником консолідації України із західним Світом, на противагу Росії, яка обирає власний шлях взаємин зі світовим тероризмом.
Україна не може лишитися стороннім та безпорадним спостерігачем ланцюга трагічних подій, який зараз розгортається у Європі та інших країнах Заходу, вона має стати його надійним союзником у запобіганні та подоланні терору, бо ми є частиною цієї цивілізації.
Костянтин Матвієнко – експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Дивіться також («Голос Америки»): Розмова США із Путіним: по-хорошому, чи з позиції сили? - думки республіканців
