Верховна Рада України 21 серпня ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправки до нього.
Документ підтримали 281 народний депутат України, повідомила прес-служба апарату ВРУ.
Агенція Reuters наголошує, що ратифікацію Римського статуту "українські лідери вважають центральним кроком для європейських прагнень Києва".
Адже повноправне членство в МКС "є ключовою частиною прагнення України зрештою приєднатися до Європейського Союзу".
У парламентському Комітеті з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва наголосили, що важливість цього документу обумовлена зокрема й тим, що МКС є важливим інструментом для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
Голос Америки вже розповідав про те, що ратифікація Римського статуту є важливим аспектом співпраці України з Міжнародним кримінальним судом. А західні партнери часто закидали Україні, що він досі не був проголосований.
Натомість у свідомості військових склалося хибне враження про цей документ, розповіла в інтерв'ю журналістці Голосу Америки Ірині Соломко заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра.
Виною цьому, сказала посадовиця, “не зовсім коректні комунікаційні меседжі”, які мали обґрунтовувати доцільність ратифікації Римського статуту.
Мудра пояснила, що з цим були пов'язані і проблеми з ратифікацією статуту у попередні роки. “Склалося насправді хибне враження щодо цього, яке, на жаль, досить вкоренилося у свідомості військових”, – додала вона.
Хибне ставлення полягає у тому, що, начебто, як тільки Україна ратифікує Римський статут, він стане підставою для притягнення українських військових та керівництва до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.
Проте, переконана Мудра, з юридичного погляду, це некоректне твердження. Тому що фактично МКС уже може притягати українських громадян до відповідальності – з часу визнання його юрисдикції Україною ще у 2014 та 2015 роках.
“Нових ризиків з ратифікацією Римського статуту не виникає. І це треба чітко розуміти та пояснювати військовим”, – запевнила Мудра.
Вона також розповіла Голосу Америки, що з ратифікацією Римського статуту Україна отримає тільки вигоди, адже держава стане повноцінною учасницею МКС:
“Ми отримаємо і право, зокрема, пропонувати свого суддю до МКС. Також зможемо брати участь у конференції учасників, тобто впливати на процеси. Ратифікація стане поштовхом до гармонізації національного законодавства”.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Римський статут регламентує роботу Міжнародного кримінального суду, який має юрисдикцію переслідувати осіб, відповідальних за найбільш серйозні злочини згідно з міжнародним правом: геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. На сьогодні учасницями статуту МКС є 123 країни.
З проханням ратифікувати статут до України раніше зверталися представники академічної спільноти, правозахисники, Коаліція за Міжнародний кримінальний суд, Моніторингова місія ООН з прав людини, Європейський Союз.
У червні цього року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт ексміністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Раніше, у березні 2023 року МКС оголосив про ордер на арешт президента Росії Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
