Зробити нову стрижку чи манікюр на вулиці. У Каліфорнії під час пандемії коронавірусу салонам краси заборонено обслуговувати клієнтів у середині приміщень. Однак влада не заборонила працювати на дворі, тож перукарі облаштували робочі місця на свіжому повітрі.
Один із найбільших і найгламурніших салонів краси у районі Лос-Анджелеса Вествуд тепер виглядає дещо по іншому. Біля входу величезне шатро, до якого прикріплений великий плакат - “Ми відкриті”. Вирішую, зробити собі тут стрижку. Працівники запрошують всередину лише на хвилину — дають підписати спеціальну форму і міряють температуру.
Далі перукарка заводить у задній двір салону — тут під шатром на мене чекає дзеркало і крісло. Поки майстриня дивиться на мої посічені кінчики я, замість традиційної для перукарень музики, слухаю шум дороги.
“Мені подобається працювати на вулиці, нас обдуває чудовим бризом. Єдине, що трохи важко виносити й заносити всі речі в салон. Я відчуваю себе в безпеці”, - розповідає перукарка Атіку.
Такі вуличні станції облаштовані по всьому периметру перукарні. Тут стрижуть, роблять манікюр, миють голову. Власниця салону Наоко Тамада каже, коли пандемія змусила зачинити двері її бізнесу, вона втратила 75 відсотків прибутку. Тому вирішила — треба щось робити.
“Я замовила це дзеркало і виставила його на вулицю, купила квіти. Люди почали приходити. Але багато хотіли фарбуватись. Тож я встановила умивальник для миття голови та почало приходити ще більше людей”.
У результаті попит став таким великим, що довелось встановити 11 станцій. Обійшлось це перукарні у 2500 доларів. Окрім нових меблів потрібно було вивести назовні водопровід. А також — подбали й про комфорт. Ось, наприклад, коли миють голову клієнтам пропонують табуретки для ніг.
“Насправді в цьому є щось нове і свіже. Так, це зміна, але мені подобається. Я так сильно скучила за цим, коли все було закрито”, - каже клієнтка салону Крісті
У салоні кажуть, що завдяки новому підходу, вони не лише відновили послуги клієнтам та врятували свій бізнес від банкрутства, а створили нові робочі місця. Тут зараз наймають працівників.
“Це допомога одне одному, ми не лише допомагаємо клієнту, а й нашій усій громаді”. - стверджує Наоко Тамада, власниця салону.
Наоко показує предмет гордості — вуличну кімнату для очікування. Тим часом моя перукарка закінчує свою роботу. Сушці феном допомагає вітер із Тихого океану.
Після кожного клієнта станцію дезінфікують. А в кінці робочого дня працівники заносять усі меблі назад у салон. Кажуть — це нелегко, але необхідно. Адже коли залишали все просто на вулиці, крадії поцупили фени, ножиці й навіть кілька разів саме шатро.
Дивіться також: Як український стартап завойовує американський ринок оренди житла
