Спеціальні потреби

Українські міста виглядають як Дрезден чи Хіросіма часів Другої світової. Західні ЗМІ осмислюють масштаби російських руйнувань в Україні


Знімок з дрона показує ступінь руйнувань у Вовчанську, Харківська область, Україна, 2-ге червня 2024 року. Фото Об’єднаної десантно-штурмова бригада Національної поліції України «Лют»/REUTERS
Знімок з дрона показує ступінь руйнувань у Вовчанську, Харківська область, Україна, 2-ге червня 2024 року. Фото Об’єднаної десантно-штурмова бригада Національної поліції України «Лют»/REUTERS

Сьогодні українські міста нагадують Лондон, Дрезден чи навіть Хіросіму часів Другої світової війни, а кількість зруйнованих будинків є такою, якби кожну будівлю на Мангеттені зруйнували чотири рази поспіль, пишуть журналісти газети The New York Times.

Щоденні повідомлення про руйнівні російські удари в Україні не дають уявлення про рівень знищення українських міст, вважають західні журналісти з двох провідних видань, які присвятили свої публікації цій темі на початку червня.

Журналісти The New York Times (NYT) за допомогою супутникових знімків та комп’ютерних технологій дослідили, за їхніми словами "кожний будинок" на території України, який зазнав руйнувань. А репортери британського ділового видання The Financial Times (FT) зосередили свою увагу на українській енергетиці, яка втратила за останні понад два роки більшу частину своєї потужності.

Навіть якщо війна закінчиться завтра, у багатьох місцях не буде до чого повертатися
The New York Times

У статті під назвою "Що втратила Україна" команда журналістів разом з двома провідними вченими – Корі Шером з Міського університету Нью-Йоркського аспірантського центру та Джамоном ван ден Гуком з Університету штату Орегон, проаналізувати дані радіолокаційних супутників і дійшли висновку, що Україна втратила приблизно 210 000 будівель, розташованих вздовж лінії фронту довжиною близько тисячі кілометрів, де втрати є найбільшими, але також і споруди в тилу.

"Навіть якщо війна закінчиться завтра, у багатьох місцях не буде до чого повертатися", – пише команда дослідників NYT.

Вони пояснюють, що взялися за це завдання, бо з новинних повідомлень неможливо осягнути масштаб руйнувань, яких зазнала Україна протягом останніх двох років широкомасштабної війни.

Десятиліттями росіяни застосовували агресивний стиль війни — зрівняли місто, як-от Рубіжне, і захопили його руїни
NYT

Попри те, що Женевські конвенції прямо мають захищати такі об’єкти, аналіз показує, що в Україні було знищено, або пошкоджено понад 900 шкіл, лікарень, церков та інших установ, пише NYT. Шкіл постраждало найбільше – 708, і майже порівну релігійних будівель – 109 та лікарень – 106.

Серед великих міст – найбільш зруйнованим є Маріуполь, там було знищено 18 лікарень, 34 культові споруди і 237 шкіл. А маленькі міста, наприклад, Мар’їнка, яка зазнала руйнувань ще у 2014, після вторгнення 2022-го була зруйнована майже вщент, пише NYT.

Експерти кажуть, що навіть оприлюднені цифри є "консервативною оцінкою", бо вони не мали достатньо даних про Крим, чи ступінь руйнувань на заході України. Крім того, вони нагадують, що руйнування тривають щодня.

Це – російський спосіб ведення війни, кажуть журналісти, "десятиліттями росіяни застосовували агресивний стиль війни — зрівняли місто, як-от Рубіжне, і захопили його руїни".

Подібна доля спіткала Запоріжжя, але також Херсон, Олешки, Нову Каховку на півдні України. Значних руйнувань зазнав Харків, Суми, Вовчанськ на півночі.

"У середині травня росіяни так люто бомбили деякі міста на північному сході України, що один житель сказав, що вони стирають вулиці", – мовиться у публікації.

Журналісти також додають, що хоча не завжди є можливість встановити відповідальність за руйнівні удари, "спустошення, зафіксовані на контрольованих Росією територіях, бліднуть у порівнянні з тим, що спостерігається з українського боку". Крім того, російська сторона відмовляється коментувати ці цифри, зауважують журналісти NYT, які зверталися за коментарем до російського міністерства оборони.

За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, станом на 31 грудня 2023 року загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів США протягом наступного десятиліття. Але журналісти NYT, кажуть, що не всі втрати обчислюються у доларах – у деяких містах сходу України припинилося життя кількох поколінь, що тривало на цьому місці близько 200 років.

Тим часом журналісти газети The Financial Times пишуть про те, що Росія своїми бомбардуваннями з початку вторгнення знищила понад половину української енергогенерації, відновлення якої коштуватиме країні мільярди доларів та багато років.

А до того часу, вмикання світла на 2-4 години на день може стати новою нормою, пишуть кореспонденти газети, посилаючись на українських експертів.

Росія вивела з ладу або захопила більш ніж половину електроенергетики України. До повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році внутрішнє виробництво електроенергії в Україні становило близько 55 гігават електроенергії, що було одним з найбільших у Європі. Також Україна експортувала електроенергію до Європи.

Але, за словами українських чиновників, від цієї потужності залишилося близько 20 ГВт через бомбардування або російську окупацію, яка вивела з ладу українські електростанції.

Якщо перша кампанія повітряного бомбардування Росії взимку 2022-23 років була спрямована по розподільній електромережі країни, яку, як сказали чиновники та експерти, можна було відносно легко відремонтувати, то останні обстріли зосереджені на теплових і гідроелектростанціях. Їх відновлювати буде набагато дорожче і довше, кажуть вони у розмові з FT.

Також нещодавні напади були спрямовані проти насосних установок для підземного зберігання природного газу, які використовують партнери України в ЄС. У розмові з журналістами експерти сказали, що хоча ці помпи можна легко замінити, атаки підкреслюють занепокоєння щодо безпеки постачання взимку — як для внутрішнього використання, так і для європейського експорту.

"Ми повинні готуватися до життя в холоді та темряві", – сказав у розмові з кореспондентами газети один із чиновників, який не був уповноважений говорити про це з пресою.

Борис Додонов, керівник відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки сказав FT, що керівництву України також доведеться підвищити тарифи і закуповувати електроенергію за кордоном.

"Якщо не вживати заходів, згідно з нашим моделюванням, то, ймовірно, у населення в січні буде лише дві-чотири години електроенергії [на добу]", — сказав Додонов.

Як заявив Financial Times секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко, він вважає, що мета Росії може полягати в тому, щоб зробити життя українців нестерпним.

У відповідь на це уряд планує створити "децентралізовану енергетичну систему", яка базується на більшій кількості мініелектростанцій, які були б менш вразливими до атак Росії.

Влада також закликає економити електроенергію і шукає альтернативи для її отримання.

У середу, 5-го червня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть Україні 300 мільйонів євро на підтримку енергетичної безпеки України після російських атак.

“Кошти підуть державним енергетичним компаніям для відновлення потужності з генерації електроенергії та інфраструктури, побудови нової децентралізованої генерації і забезпечення стабільного електропостачання в Україні", – написав голова уряду в мережі Х (колишня Twitter).

Європейські країни наразі передали Києву 120 партій критичного енергетичного обладнання та інструментів, щоб допомогти зміцнити та відремонтувати енергосистему. Посолка ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що ЄС працює над тим, щоб визначити, які "термінові потреби в енергетичному обладнанні" для того, щоб "допомогти пом’якшити вплив постійних російських ракетних атак на енергетичну інфраструктуру".

Українська влада вважає, що вона не змогла захистити інфраструктуру та міста через те, що партнери, на чолі зі США не надали українським силам достатніх засобів ППО. Згідно зі заявами західних урядовців, цю проблему буде виправлено після того, як Київ отримає нові установки від США та партнерів у Європі.

Останні бомбардування української інфраструктури та міст, передусім Харкова, також переконали партнерів у тому, що потрібно надати українцям можливість знешкоджувати російські ракети та дрони ще на території Росії.

Минулого тижня президент США Джо Байден дав дозвіл на обмежене використання американської зброї для ударів по території Росії.

В інтерв'ю Голосу Америки директор з питань Європи у Раді нацбезпеки США Майкл Карпентер заявив, що цей дозвіл не стосується ударів на далекій відстані. Водночас він не обмежений регіоном поблизу Харківщини, а може поширюватися на ту зону Росії, з якої завдаються удари по Україні.

"Головна ідея – забезпечити, щоб українці могли захистити себе від ударів з тієї зони за кордоном, яка б інакше була захищеною для росіян", – наголосив Карпентер.

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG