Київ – Українську економіку можна доволі швидко вивести з «тіні», але це може призвести до кризи з виплатами пенсій, зазначають експерти. Тому легкого вирішення цієї гострої проблеми немає. Водночас вони наголошують – поки в Україні процвітає корупція, годі сподіватися на повну легалізацію підприємництва. Як повідомив директор департаменту фінансової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі Іван Лівій, «в тіні» перебуває 40 % української економіки.
У світі немає жодної держави, де не було б «тіньової» економіки, зазначив Радіо Свобода економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Інша річ, що рівень тінізації різний. В Україні – 40 %. А у державах Європейського Союзу він коливається від 5 до 15-ти % (пальму першості за цим показником серед країн ЄС має Італія).
Основних складових «тіньової» економіки у світі є дві, констатує експерт.
По-перше, це кримінал, який, в принципі, не може «засвічуватися» – торгівля наркотиками, сутенерство тощо.
Ще одна складова нелегальної економіки – невигідність легального підприємництва. Це і є ахіллесова п’ята економіки України. Більшість підприємців тут і раді б бути законослухняними, але зависокі податки, звітність із безліччю документів примушують «ховатися».
Детінізація економіки має в Україні й зворотній бік
Зокрема, щоб взяти офіційно робітника, треба, щоб він мав сплати до Пенсійного фонду. А це на сьогодні – майже 40 відсотків від Фонду оплати праці. Тобто, на кожну гривню працедавцеві доведеться додавати ще 40 копійок для сплати Пенсійному фонду. Це – одна з передумов поширення практики виплати зарплати у конвертах. Якщо таку передумову ліквідувати і будь-якою ціною різко знизити тінізацію, це матиме і зворотній бік – зменшення надходжень до того самого Пенсійного фонду. При тому, що кожен третій громадянин України – пенсіонер. І на сьогоднішній день цей фонд не може похвалитися надлишком коштів, не покриваючи своїми доходами з фонду оплати праці видатки на пенсії.
«Тобто, якщо ми ще знизимо завантаження на Фонд оплати праці з тих, хто працює, щоб вони вийшли з «тіні», ми можемо зробити ще більшою «діру» і в Пенсійному фонді тощо. Тобто, немає простого рішення цієї проблеми. Хоча проблема є», – наголошує Олександр Жолудь.
Відповідно до бюджету Пенсійного фонду на нинішній рік, його доходи мають становити понад 230 мільярдів гривень, а витрати – 252 мільярди. Дефіцит бюджету цього фонду – 22 мільярди гривень.
Хочете вивести економіку з «тіні»? Боріться з хабарництвом!
Голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель звертає увагу на те, що один із найвищих в Європі рівнів «тіньової» економіки, яким може «пишатися» Україна – наслідок розквіту корупції у державі. І підприємців варто виводити з «тіні» не ще більшим посиленням різноманітних «контролюючих» органів, а саме ефективною боротьбою з хабарництвом, каже Олександра Кужель. Щоб бізнесмени нарешті позбулися корупційного оброку.
«Треба не адміністративний тиск посилювати, а коригувати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі. Вони змушені ділитися половиною всіх сплачених податків хабарами. Таким чином, через корупцію підприємці платять удвічі більше, ніж потрібно», – зауважує Олександра Кужель.
Тим часом, за результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці квітня нинішнього року, українці віддають перевагу можливості вступу до Європейського Союзу, а не приєднанню до Митного союзу. І серед основних проблем Митного союзу, який відстоює Росія, респонденти назвали саме корупцію (48 % опитаних) і «тіньову» економіку (33 %).
У світі немає жодної держави, де не було б «тіньової» економіки, зазначив Радіо Свобода економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Інша річ, що рівень тінізації різний. В Україні – 40 %. А у державах Європейського Союзу він коливається від 5 до 15-ти % (пальму першості за цим показником серед країн ЄС має Італія).
Основних складових «тіньової» економіки у світі є дві, констатує експерт.
По-перше, це кримінал, який, в принципі, не може «засвічуватися» – торгівля наркотиками, сутенерство тощо.
Ще одна складова нелегальної економіки – невигідність легального підприємництва. Це і є ахіллесова п’ята економіки України. Більшість підприємців тут і раді б бути законослухняними, але зависокі податки, звітність із безліччю документів примушують «ховатися».
Детінізація економіки має в Україні й зворотній бік
Зокрема, щоб взяти офіційно робітника, треба, щоб він мав сплати до Пенсійного фонду. А це на сьогодні – майже 40 відсотків від Фонду оплати праці. Тобто, на кожну гривню працедавцеві доведеться додавати ще 40 копійок для сплати Пенсійному фонду. Це – одна з передумов поширення практики виплати зарплати у конвертах. Якщо таку передумову ліквідувати і будь-якою ціною різко знизити тінізацію, це матиме і зворотній бік – зменшення надходжень до того самого Пенсійного фонду. При тому, що кожен третій громадянин України – пенсіонер. І на сьогоднішній день цей фонд не може похвалитися надлишком коштів, не покриваючи своїми доходами з фонду оплати праці видатки на пенсії.
Якщо ми ще знизимо завантаження на Фонд оплати праці з тих, хто працює, щоб вони вийшли з «тіні», ми можемо зробити ще більшою «діру» і в Пенсійному фондіОлександр Жолудь
«Тобто, якщо ми ще знизимо завантаження на Фонд оплати праці з тих, хто працює, щоб вони вийшли з «тіні», ми можемо зробити ще більшою «діру» і в Пенсійному фонді тощо. Тобто, немає простого рішення цієї проблеми. Хоча проблема є», – наголошує Олександр Жолудь.
Відповідно до бюджету Пенсійного фонду на нинішній рік, його доходи мають становити понад 230 мільярдів гривень, а витрати – 252 мільярди. Дефіцит бюджету цього фонду – 22 мільярди гривень.
Хочете вивести економіку з «тіні»? Боріться з хабарництвом!
Голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель звертає увагу на те, що один із найвищих в Європі рівнів «тіньової» економіки, яким може «пишатися» Україна – наслідок розквіту корупції у державі. І підприємців варто виводити з «тіні» не ще більшим посиленням різноманітних «контролюючих» органів, а саме ефективною боротьбою з хабарництвом, каже Олександра Кужель. Щоб бізнесмени нарешті позбулися корупційного оброку.
Треба не адміністративний тиск посилювати, а коригувати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабаріОлександра Кужель
«Треба не адміністративний тиск посилювати, а коригувати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі. Вони змушені ділитися половиною всіх сплачених податків хабарами. Таким чином, через корупцію підприємці платять удвічі більше, ніж потрібно», – зауважує Олександра Кужель.
Тим часом, за результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці квітня нинішнього року, українці віддають перевагу можливості вступу до Європейського Союзу, а не приєднанню до Митного союзу. І серед основних проблем Митного союзу, який відстоює Росія, респонденти назвали саме корупцію (48 % опитаних) і «тіньову» економіку (33 %).
| Передрук з "Радіо Свобода" |
