Інтернет-видання «Українська правда» поширило повідомлення про спробу підкупу – редакції пропонували гроші в обмін на зняття із сайту резонансної публікації. Як заявили в УП, пропозиція надійшла із двох непов’язаних між собою джерел. Пропонувалося зняти новину про розслідування журналіста ТВі, яке виявило корупційну схему відмивання грошей у державній компанії, що займається транзитом газу. В матеріалі вказується на ймовірну причетність до оборудки людей, близьких до родини президента Віктора Януковича. В «Українській правді» відмовилися від пропозиції.
Неурядова організація Інститут масової інформації зауважила, що в деяких українських Інтернет-виданнях статті на цю тему все ж зникли після публікації. Випадок отримав широкий розголос і викликав дискусії в соціальних мережах.
Останнім часом такі тривожні сигнали від журналістів почастішали, каже виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. До таких випадків експерти зараховують і фальшиві інтерв’ю адвоката Сергія Власенка і депутата Олександри Кужель. Публікації, фрагменти яких були ймовірно сфальшовані, з’явилися на сайті агенції УНІАН і були передруковані іншими виданнями. Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко заявив про спробу отримати доступ до його службового листування. В партії «Батьківщина» попереджають про розсилання в ЗМІ фальшивих повідомлень начебто від прес-секретаря політичної сили.
Вікторія Сюмар вбачає в цих випадках певний тренд: «Це навряд чи випадковий збіг подій, це більше схоже на низку дуже добре спланованих провокацій, метою яких є викривлення інформаційного простору. Такі операції, очевидно, проводяться в інтересах представників влади, але прямий зв’язок між замовниками і виконавцями навряд чи вдасться встановити. Мета таких дій дуже проста – з одного боку мінімізувати появу критичних до влади результатів розслідувань, з іншого – компрометація опонентів».
Про причетність влади до цих випадків говорять і в опозиції. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної ради Микола Томенко звернувся за роз’ясненнями до керівництва УНІАНу та просить належним чином відреагувати на факт поширення недостовірних даних. На думку депутата, йдеться про свідому маніпуляцію інформацією. «Йдеться саме про маніпулятивні технології, оскільки низка медіа, які характеризуються симпатією до влади, активно передрукувала та поширила ці, як з’ясувалося, вигадані заяви», – зазначив Томенко.
Вікторія Сюмар також звертає увагу, що правоохоронні структури фактично усунулися від розслідувань фактів маніпулювання інформацією, хакерських атак на онлайн-видання або зламу і використання електронної пошти відомих журналістів і політиків. Вона вважає, що тема свободи слова в Україні може стати предметом уваги західних партнерів. «Влада не забезпечує розслідування усіх таких випадків. Їй не цікаво, хто власне ламає скриньки електронної пошти журналістам, хто організовує всі ці інформаційні провокації? Я сподіваюся, що європейські інституції будуть зважати на цю проблему в контексті підписання угоди про асоціацію», – зазначила експерт.
Неурядова організація Інститут масової інформації зауважила, що в деяких українських Інтернет-виданнях статті на цю тему все ж зникли після публікації. Випадок отримав широкий розголос і викликав дискусії в соціальних мережах.
Останнім часом такі тривожні сигнали від журналістів почастішали, каже виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. До таких випадків експерти зараховують і фальшиві інтерв’ю адвоката Сергія Власенка і депутата Олександри Кужель. Публікації, фрагменти яких були ймовірно сфальшовані, з’явилися на сайті агенції УНІАН і були передруковані іншими виданнями. Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко заявив про спробу отримати доступ до його службового листування. В партії «Батьківщина» попереджають про розсилання в ЗМІ фальшивих повідомлень начебто від прес-секретаря політичної сили.
Вікторія Сюмар вбачає в цих випадках певний тренд: «Це навряд чи випадковий збіг подій, це більше схоже на низку дуже добре спланованих провокацій, метою яких є викривлення інформаційного простору. Такі операції, очевидно, проводяться в інтересах представників влади, але прямий зв’язок між замовниками і виконавцями навряд чи вдасться встановити. Мета таких дій дуже проста – з одного боку мінімізувати появу критичних до влади результатів розслідувань, з іншого – компрометація опонентів».
Вікторія Сюмар вбачає в цих випадках певний тренд: «Це навряд чи випадковий збіг подій, це більше схоже на низку дуже добре спланованих провокацій, метою яких є викривлення інформаційного простору. Такі операції, очевидно, проводяться в інтересах представників влади, але прямий зв’язок між замовниками і виконавцями навряд чи вдасться встановити.
Про причетність влади до цих випадків говорять і в опозиції. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної ради Микола Томенко звернувся за роз’ясненнями до керівництва УНІАНу та просить належним чином відреагувати на факт поширення недостовірних даних. На думку депутата, йдеться про свідому маніпуляцію інформацією. «Йдеться саме про маніпулятивні технології, оскільки низка медіа, які характеризуються симпатією до влади, активно передрукувала та поширила ці, як з’ясувалося, вигадані заяви», – зазначив Томенко.
Вікторія Сюмар також звертає увагу, що правоохоронні структури фактично усунулися від розслідувань фактів маніпулювання інформацією, хакерських атак на онлайн-видання або зламу і використання електронної пошти відомих журналістів і політиків. Вона вважає, що тема свободи слова в Україні може стати предметом уваги західних партнерів. «Влада не забезпечує розслідування усіх таких випадків. Їй не цікаво, хто власне ламає скриньки електронної пошти журналістам, хто організовує всі ці інформаційні провокації? Я сподіваюся, що європейські інституції будуть зважати на цю проблему в контексті підписання угоди про асоціацію», – зазначила експерт.
