Місцеві вибори 31 жовтня пройдуть за новими правилами. Президент України Віктор Янукович підписав закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», прийнятий Верховною Радою 10 липня. Повідомлення про це з’явилося у вівторок на сайті глави держави.
Новий виборчий закон запроваджує змішану мажоритарно-пропорційну систему виборів на місцях. Згідно з нею, депутатів до сільських і селищних рад обиратимуть за мажоритарним принципом. На рівні ж районів, міст, областей половину депутатів до місцевих рад обиратимуть за списками політичних партій, а половину – від мажоритарного виборчого округу.
При цьому партійним блокам участь у виборах брати не дозволяється, самовисування кандидатів заборонено, а висунути свого кандидата може лише такий місцевий партійний осередок, який зареєструвався не пізніш як за рік до дня виборів.
Нові виборчі правила, ініціатором яких виступила Партія регіонів, ще на етапі законопроекту викликали зливу критики. Як стверджували опоненти, виборчі новації запроваджені з єдиною метою: знищити опозицію та створити владі штучні умови для самовідтворення на всіх рівнях.
Щойно Верховна Рада 10 липня ухвалила закон, оскаржити його у Конституційному суді пообіцяла низка опозиційних політичних сил, зокрема Блок Юлії Тимошенко, «Наша Україна», «За Україну!» В’ячеслава Кириленка, «Фронт змін» Арсенія Яценюка та УДАР Віталія Кличка.
Свій намір оскаржити підписаний президентом закон уже підтвердив у вівторок лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. Як він стверджує, президент Янукович порушив Конституцію, коли своїм підписом під законом «позбавив мільйони людей права обирати і бути обраними». За словами політика, заборона самовисування закриває дорогу до місцевої влади новим політичним силам, таким як «Фронт змін». «За цією логікою наступним кроком має стати внесення змін до Конституції стосовно того, що Партія регіонів є єдиною керівною і спрямовуючою політичною партією в Україні», - обурився Яценюк, якого цитує прес-служба партії.
Неконституційним новий закон про місцеві вибори вважає також голова Комітету виборців України Олександр Черненко. В інтерв’ю Голосу Америки експерт прокоментував вади закону та перспективи його оскарження в Конституційному Суді.
Голос Америки: Чим, на вашу думку, пояснюється затримка з підписанням цього закону президентом? Верховна Рада ухвалила документ ще 10 липня, а підпис Януковича під ним з’явився лише 27-го, - і це при тому, що «регіонали» все звикли робити швидко? Чи Ви згодні з тими, хто вважає це навмисним затягуванням, задля неможливості оскарження в КСУ?
Олександр Черненко: Затримка з підписанням закону зумовлена тим, що майже 15 днів після прийняття документ знаходився у Верховній Раді, де і профільний комітет, і юридичне управління намагалися якимось чином залагодити ті відверті «ляпи» та явні суперечності, за які депутати проголосували. І спікер Володимир Литвин дуже довго не підписував цей закон, бо й фізично було багато роботи з удосконалення, і, очевидно, не хотів брати на себе відповідальність, підписавши настільки «сирий» закон.
Тому оце безпрецедентне для нинішньої коаліції затягування, вже потім і з підписом Януковича, свідчить про те, що самі ініціатори закону бачать певні проблеми. І навіть сьогоднішня заява Литвина, в якій він сказав, що закон, очевидно, ще будуть доопрацьовувати, свідчить про те, що депутати самі здивувалися з того, що вони прийняли.
Голос Америки: Якими, з вашого погляду, є основні вади закону, і наскільки реальна перспектива оскарження його в Конституційному Суді?
Олександр Черненко: В законі є кілька відверто антиконституційних норм – це і відмова в праві на самовисування, і норма щодо проведення чергових виборів там, де були позачергові вибори, крім Київської міської ради, міського голови і Тернопільської обласної ради (незважаючи на те, що є рішення КС: скрізь, де були позачергові вибори, обрані на них особи мають відбути відведений їм термін повноважень). Тому очевидно, що найближчим часом ми побачимо подання до Конституційного Суду. Однак знаючи, як цей суд працює, не варто сподіватися на рішення до дня голосування 31 жовтня. Тому що суд може півроку і більше розглядати подання. І навіть якщо після виборів певні норми закону будуть визнані неконституційними, то це нічого не змінить. Адже закон зворотної сили не має, і вибори вже відбудуться. Тому тут маємо замкнене коло. І на жаль, доведеться проводити вибори за цим законом. Бо навіть якщо, як сказав Литвин, будуть внесені певні зміни, то не забуваймо, що навряд чи буде позачергова сесія. А чергова розпочнеться 7 вересня, а 10 вересня вже розпочнеться виборча кампанія.
Голос Америки: Для чого взагалі в «пожежному порядку» приймалися нові правила? Чи ви поділяєте думку про те, що Партія регіонів міняла виборчий закон «під себе»?
Олександр Черненко: Попередній закон справді був багато в чому недосконалий – це стосувалося і закритих списків, і певних виборчих процедур. Новий закон приймався з метою – нібито – вдосконалення, повернення мажоритарної складової, яка наближає депутата до місцевих потреб. Але за фактом ми отримали ще гірший закон, ніж був. Тому що «мажоритарка» з висуванням лише від партій повністю дискредитує саме поняття мажоритарної системи. Плюс оці обмеження для партійних блоки, для самовисуванців. Усе це, очевидно, робилося саме з політичною метою – максимально обмежити кількість конкурентів для політичної сили, яка ініціювала цей закон: для Партії регіонів.
