Верховна Рада хоче вибори не у 2011, а у 2012 році. За те, щоб працювати на рік довше, проголосували 260 народних депутатів. Рішенням, прийнятим увечері у вівторок, парламент включив відповідний законопроект до порядку денного сесії і відправив на вивчення в Конституційний суд.
Документ має на меті «підправити» чинну Конституцію 1996 року щодо строків проведення чергових виборів президента, парламенту, місцевих рад і мерів міст. Заявлена мета – уніфікація строків повноважень усіх виборних органів влади та зменшення витрат на проведення виборів.
Так, чергові парламентські вибори пропонується проводити не раз на 4, як за чинною Конституцією, а раз на 5 років. Як записано в законопроекті, «в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради».
Так само й чергові президентські вибори мають проводитись що п’ять років. Тільки не восени, а навесні: «в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента України».
Законопроект дає також чітку відповідь на запитання про те, коли Україна має переобирати нинішню Верховну Раду і нинішнього президента. У документі чорним по білому записано: наступні парламентські вибори відбудуться в останню неділю жовтня 2012 року. Наступні вибори президента України пройдуть в останню неділю березня 2015 року.
Аби пропоновані поправки були внесені в Конституцію, потрібна згода Конституційного Суду і 300 депутатських голосів. У вівторок кнопки «за» натиснули 260 законотворців. Збирати голоси – до цього чи то жартома, чи то всерйоз уже закликав депутатів голова Верховної Ради Володимир Литвин. «40 депутатів, я прошу приготуватися, коли ми будемо приймати рішення. Бо всі ви хочете, щоб це рішення було прийняте»,– заявив Литвин.
Схоже, спікер знає, про що говорить. Адже за нині чинною Конституцією, вибори до Верховної Ради треба проводити уже в березні наступного року, і це страшить багатьох народних обранців. От і Центрвиборчком постійно нагадує: за Конституцією, ЦВК мусить не пізніше ніж 22 листопада цього року оголосити про початок виборчого процесу. Швидше внести ясність у питання про дату виборів, – з таким проханням звернулися до Конституційного суду представники ЦВК.
А тим часом експерти називають прогнозованим рішення Верховної Ради продовжити собі життя на один рік. Відтермінування парламентських виборів – це частина домовленостей у владі, свого роду хабар парламентарям за зговірливість при перекроюванні Конституції, – вважає науковий директор школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:
«Я думаю, те, що відбувається зараз, це такий своєрідний політичний хабар депутатам – причому і «регіоналам», і депутатам від маленьких фракцій. Адже очевидно, що для Блоку Литвина ситуація на майбутніх парламентських виборах буде дуже складною. І тому бажано якнайдалі відсунути вибори у часі. Тобто оцим продовженням повноважень депутатам «кинули кістку». Або краще скажу так: Верховній Раді надали додаткові стимули для подальшої праці з приведення законів України у відповідність до чинної редакції Конституції», – іронізує політолог.
За прогнозом Гараня, висновок КСУ щодо запропонованих Радою змін до Конституції буде позитивним, і необхідні 300 голосів у парламенті, швидше за все, знайдуться.
«Висновки Конституційного суду сьогодні абсолютно передбачувані. Що ж до 300 голосів – то за продовження повноважень може проголосувати також частина депутатів опозиції, які теж бояться не потрапити до нового складу», – каже експерт. Водночас, як він наголошує, відтермінування парламентських виборів може призвести до серйозної правової колізії.
«Тому що виборчу кампанію, за старим законодавством, уже треба оголошувати. А поправки до Конституції наберуть чинності лише при голосуванні на наступній сесії. Це патова ситуація», – вважає Гарань.
