З 1 січня 2016 року почала діяти Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Українські виробники починають відкривати для себе європейські ринки. Перші десять молочних компаній отримали дозволи постачати в ЄС свою продукцію. Є й скептики, які називають широко розрекламовані домовленості обманом. Але урядовці наполягають – вільна торгівля із одним із найбільших ринків світу це великий шанс і перспективи.
За вікном заметені снігом дороги, а тут – сталевий блиск машин та модерні технології. Так виглядає сьогодні молочний завод в українському селі. Персонал у бахілах та рукавичках, миготіння комп’ютерів, і навіть не пахне молоком – його нема ніде у відкритому доступі. Звісно, така картина поки що нетипова для сільського виробництва в Україні, і цей завод дитячого харчування під Яготином – найкращий. Один із десяти українських молочних брендів, які від січня цього року, з відкриттям європейських ринків, отримали ліцензію на експорт в ЄС.
З усіх численних видів своєї продукції завод постачатиме на прилавки європейських міст тільки молоко довготривалого зберігання. В Європі перевиробництво власної молочки, конкурувати важко, а тому компанія не розраховує на негайні прибутки.
Говорить голова наглядової ради АТ «Молочний альянс» Сергій Вовченко
«Хотілося б, звичайно, мати прибутки, але ми для себе говоримо так, що якщо ми почнемо перші поставки в Європу і навіть в нуль перші партії будуть, це все одно уже буде велика перемога через те, що крок за кроком, місяць за місяцем ми будемо поширювати знання про українську продукцію на європейському ринку».
Новоявлені експортери перераховують «за» і «проти». Європейський кордон формально відкритий, і це плюс. Українських виробників обмежили квотами, і це мінус. Усім десятьом молочним брендам, які отримали ліцензію, дозволено разом за цілий рік ввезти в Європу стільки, скільки один маслозавод однієї компанії може виробити за місяць. Крапля в морі! – кажуть молочарі. І все ж не втрачають оптимізму.
Сергій Вовченко каже:
«Чому ж ми так наполегливо пробивались на європейський ринок? Перш за все це імідж».
Ліцензія, видана Євросоюзом, працює як ефект доміно. Якщо Європа визнала відповідність виробництва європейським стандартам, то іншим країнам світу – вже не доведеться відпроваджувати в Україну своїх емісарів, перевіряти, що і як.
«Як приклад, через два дні буквально після того, як Європа відкрила ці 10 підприємств, Молдова без додаткових перевірок відкрила в три разі більше підприємств. Відповідно, в минулому році ми поставили на ринок Китаю першу партію сухого знежиреного молока, 300 тонн, це непогана партія».
Натомість скептики висловлюють розчарування.
Говорить голова правління «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк:
«Я вважаю, що та ЗВТ, яку пропагують сьогодні, це – обман України».
Найбільший виробник курячого м’яса в Україні власник бренду «Наша Ряба» не стримує емоцій. Ніякого відкриття європейського ринку не сталось. Безмитні квоти на аграрну продукцію, зокрема й куряче м’ясо, катастрофічно малі. Вільна торгівля працює тільки в один бік – в Україну а на свої ринки не пускає.
А в уряді кажуть – квоти не унікальна ситуація, яку ЄС вигадав для України. І курятина, хоч і важливий, але не єдиний продукт українського експорту.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська пояснює:
«ЄС може завозити до нас свої технології, може завозити свої виробничі лінії, може завозити запчастини і сировину, для того, щоб в Україні виробляти продукцію і далі її експортувати в ЄС і на ринок України. (...) Це є шанс на інвестиції у виробництво в Україні. І збільшення відсотку переробки».
Крім того, каже Микольська, урядовці вже домовляються про полегшення доступу на ринок ЄС. Власне, і самі скептики відмовлятися від вигідної торгівлі з Євросоюзом не збираються.
Юрій Косюк все таки не втрачає надії:
«Не дивлячись на їх загороджувальні міри, тарифи та інше, ми будемо експортувати в Європу, вони не заховаються за своїм забором. Ми розуміємо, як це зробити, ми розуміємо, як туди прийти, і ми будемо це робити, ми робимо це».
Дивіться також:Ось чому для України актуальна класична Бродвейська вистава про дівчинку-сироту
