Депутати одним пострілом убили зразу всіх зайців. Одним натиском на кнопки Верховна Рада прийняла новий закон «Про Кабінет Міністрів України» і внесла зміни до ще 32 законів.
За поданий урядом «пакет», що приводить масив законодавства у відповідність до Конституції зразка 1996 року, проголосували 252 народних обранці. Закони прийняли одразу в цілому, не давши змоги охочим депутатам внести свої пропозиції. Представники опозиційних фракцій, на протести яких ніхто не зважав, під час голосування вигукували «Хунта!»
Новий закон про Кабмін повертає главі держави колишній контроль над урядом. Як записано в документі, прем’єр-міністр призначається на посаду президентом, за згодою більш ніж половини від конституційного складу Ради. Уряд може бути відправлений у відставку внаслідок прийняття такого рішення президентом.
Серед прийнятих змін, які «підганяють» закони під «нову стару» Конституцію, передбачено також посилення впливу глави держави на силові структури.
Служба безпеки України віднині підпорядкована президенту. Раніше відомство було підконтрольним ще й Верховній Раді.
Главу СБУ, за новим законом, призначає і звільняє президент. Раніше, за поданням глави держави, очільника СБУ міг призначити парламент.
Звільнити Генерального прокурора президент відтепер так само може одноосібно. Раніше на звільнення потрібна була згода парламенту.
Серед іншого, президенту віддали також право призначати голів держадміністрацій. Досі глава держави призначав їх за поданням Кабміну.
Ці та інші численні зміни, за словами представників влади, зроблені для приведення законів у відповідність до Конституції після скасування політреформи 2004 року і повертають країну до «дореформеного» статус-кво. Натомість опозиція заявила про те, що нові закони наділяють президента Януковича навіть більшими повноваженнями, аніж ті, які мав президент Кучма.
Таку думку, зокрема, висловив народний депутат від НУНС Анатолій Гриценко. За його словами, новий закон містить десятки положень, які не випливають з Конституції 1996 року і ведуть до небувалої концентрації влади в руках президента. Як застеріг інший представник опозиції, заступник спікера бютівець Микола Томенко, «парламент відтепер взагалі нічого не вирішуватиме і ні на що не впливатиме». А народний депутат Роман Зварич з трибуни Верховної Ради заявив про «перетворення цього залу на кладовище українського парламенту, на цвинтар української демократії».
Чи справді відбулося розширення повноважень президента навіть порівняно з Конституцією 1996 року? На думку експерта Лабораторії законодавчих ініціатив Дениса Ковриженка, «дореформене» правове поле нічим особливо не відрізняється від того, яке відображене у новому Законі про Кабмін. Як сказав експерт Голосу Америки:
«Ситуація прояснюється тим, що за часів Кучми взагалі не було ніякого Закону про Кабмін. Існували, скажімо, певні негласні – на рівні указів президента – засади взаємодії між президентом і Кабінетом Міністрів. Наприклад, положення про адміністрацію президента тоді визначало, що адміністрація має право давати доручення Кабміну. Тобто регулювалися ті питання, які Конституцією на той момент не фіксувались. Зараз, фактично, закріпили ту практику, яка існувала за часів Кучми, - просто її відобразили не лише у підзаконних актах, а у законі.
В принципі, за Конституцією 1996 року, уряд автоматично сильно залежить від президента. Тому що несе перед ним відповідальність, є йому підконтрольним і підзвітним; президент затверджує положення про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; може змінювати структуру системи виконавчої влади, давати доручення уряду тощо. Тобто, в принципі, говорити про те, що затверджений закон погіршує місце уряду порівняно з тим, яке він займав за часів президентства Леоніда Даниловича, я думаю, не варто. Скоріше за все, це просто відображення в законі тієї практики, яка існувала на той час – тобто до введення в дію конституційної реформи 2004 року.
Тобто зараз ми повернулися до тієї практики взаємин між урядом і президентом, яка існувала між 1996 і 2004 роком. І всі норми, які існували на той час, просто зафіксували в законі. Сьогодні президент не лише де-факто, але й де-юре став керівником виконавчої влади», - зазначив Денис Ковриженко.
Натомість на думку професора політології Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, нині чинний президент таки отримав більше повноважень, ніж Кучма за Конституцією 1996 року:
«На мою думку, все-таки йдеться про розширення повноважень порівняно з тим, які мав Кучма. Справа в тім, що навіть якщо ми повертаємося до Конституції 1996 року, то все одно деякі конституційні положення потім розкриваються в законах. От, скажімо, звільнення Генерального прокурора. В Конституції написано, що президент звільняє Генерального прокурора. В законі уточнено, за яких підстав це відбувається. Так от, нинішній Закон про Кабмін, нинішня редакція, розширює права президента Януковича порівняно з тими повноваженнями, які мав Кучма. Тобто не тільки за Конституцією, а й виходячи з тих законів, які діяли на той час», - вважає Гарань.
На думку експерта, правляча Партія регіонів і Янукович особисто обрали шлях максимальної концентрації влади. «Але хоч зараз ми говоримо про становлення авторитаризму, авторитарної моделі, при цьому ми не маємо забувати, що Кучмі це не вдалося зробити! Навіть з тією редакцією Конституції, яка діяла. Тобто якщо буде спротив, якщо буде сильною опозиція, то все одно президенту Януковичу доведеться рахуватися з тим, хто є в парламенті, рахуватися з ситуацією на місцях. Тобто, умовно кажучи, якщо в районі чи в області виграє опозиція, то з цим нічого не зробиш, доведеться рахуватися. Те саме стосується парламентських виборів. Інша річ – що, звичайно, маючи цей набір владних повноважень, які були у Кучми за Конституцією 1996 року, Янукович отримує більше можливостей для того, щоб безпосередньо впливати на силові органи», - сказав експерт Голосу Америки.
