«37 рік?»…Такий напис, викладений з комп’ютерних дисків, з’явився сьогодні біля входу до будівлі СБУ. В Україні наростають протести проти переслідувань істориків спецслужбами.
Причиною протестів стало затримання Службою безпеки України директора львівського музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого. Історика затримали 8 вересня у Києві за підозрою у намірі передати третім особам документи, що містять державну таємницю. У науковця відібрали ноутбук та диски з інформацією про діяльність ОУН-УПА. Обшук провели і в музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові, де також вилучили комп’ютери, диски та зібрані дослідниками відео-свідчення дисидентів.
9 вересня Служба безпеки повідомила, що порушила кримінальну справу за фактом замаху на розголошення державної таємниці.
«Стоп КҐБ!» «Ганьба СБУ!»…Акція протесту під такими гаслами відбулася у середу під стінами Служби безпеки. На мітинг, що зібрав, за різними оцінками, від 100 до 200 людей, вийшли активісти низки партій, правозахисники, діячі культури. Серед протестувальників були колишні політв’язні Василь Овсієнко, Євген Сверстюк та Левко Лук’яненко; історики Роман Коваль та Володимир В’ятрович; письменниця Оксана Забужко.
Як стверджують організатори акції, жодних державних таємниць історик Забілий знати не може, бо не має до них доступу. Що ж до документів, вилучених у музеї «Тюрма на Лонцького», то вони є суто історичними і доступні всім бажаючим в Інтернеті. На думку пікетників, переслідування істориків має на меті зупинити відновлення історичної правди та залякати тих, чиї дослідження йдуть урозріз з нинішнім «курсом партії». «Історикам свободу!» – скандували учасники мітингу.
Своєю чергою, Служба безпеки поспішила запевнити, що про жодні утиски істориків не йдеться.
Заява, поширена у середу прес-службою відомства, наголошує на тому факті, що Забілий числиться в штаті СБУ. Музей «Тюрма на Лонцького» також утримується коштом Служби безпеки, а відтак спецслужби, мовиться в заяві, мали повне право його обшукати.
«Музей перебуває на балансі СБУ, утримується за рахунок СБУ, його працівники, у тому числі його директор пан Забілий отримують зарплату в СБУ», – підкреслюється у заяві.
«Отже, заяви про те, що СБУ «не санкціоновано» обшукала власне приміщення, звучать абсурдно», – сказано в документі.
А тим часом до протестів проти переслідування українських істориків долучилась у середу світова академічна спільнота. Науковці, що представляють європейські та американські університети зі світовим ім’ям, підписали лист на підтримку Руслана Забілого. Як підкреслюється в листі, не всі підписанти поділяють наукові погляди Забілого, проте безумовною цінністю для всіх є академічна свобода.
«Рішуче виступаючи проти політизації історії, яка стала особливо помітною в останні роки, під час «помаранчево-біло-блакитних» дебатів, ми, однак, переконані, що успіх наукових дискусій залежить передовсім від вільного обігу ідей і доступу до історичних джерел, хай якими контроверсійними вони є», мовиться в листі, під яким стоїть понад 100 підписів.
Як зазначається у документів, переслідування істориків, зокрема, затримання Руслана Забілого «сигналізує про повернення до сумної і небезпечної практики тоталітарного минулого. Ми вважаємо цей інцидент особливо тривожним на тлі попередніх незаконних дій СБУ стосовно академічної спільноти та громадянського суспільства, які розпочалися в Україні з приходом нової влади».
Ситуацію з переслідуванням Руслана Забілого прокоментував для Голосу Америки львівський професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. За його словами, опальний історик займається документами часів Другої світової війни. Які можуть бути державні таємниці? – обурюється Грицак:
«Знаючи цього історика і чим він займається, ми припускаємо, що йдеться про документи, які стосуються Другої світової війни. Дуже важко зрозуміти, як можуть документи часів Другої світової війни бути державною таємницею через 65 років після закінчення цієї війни. Єдине пояснення, яке спадає мені на думку: нинішній політичний режим солідаризується із тодішнім радянським режимом, раз він не хоче, щоб стали відомі деякі страшні злочини. Тим більше, що Забілий займається вивченням репресій саме в сумнознаній тюрмі Лонцького, де радянські війська, відступаючи влітку 41 року, залишили по собі дуже багато розстріляних та закатованих політичних в’язнів. І ми не можемо уявити, як це може бути державною таємницею. Держава не має стояти на перешкоді розкриттю всіх таємниць, пов’язаних із загибеллю її громадян», - підкреслив професор Грицак.
Як він додав, різні дослідники можуть мати різні погляди на історію. Проте найважливіше, за його словами, це академічна свобода, яку сьогодні починають переслідувати в Україні. «Сьогодні найважливіше на кону – академічна свобода. А в ширшому розумінні – це взагалі свобода думки, свобода слова», – зазначив Грицак.
