Дві подруги з Києва, які весною змушені були тікати від війни до столиці Польщі вирішили не сидіти без діла і відкрили бізнес секонд-хенду. Жінки раніше ніколи не займались такою справою, але вимушена зміна країни змусила і до нових професій.
У центральному районі Варшави в одному із невеликих торгівельних пасажів можна побачити жовто-блакитну вивіску. Власниці і продавчині- консультантки магазну - Олександра Дем’янова і Валентина Назімова - дві киянки, які змушені були тікати від бомбардування Києва до Варшави. Першою ще у лютому з донькою і домашніми тваринами покинула Київ Олександра.
"Справді злякались, бо є дитина, я ніколи не хотіла, щоб вона знала, що таке війна. Взяли з собою наших тварин, у нас велика собака, кішка і треба було з ними їхати разом і, коротше кажучи, ми не могли знайти, де нам просто зупинитись навіть на ніч. З великою собакою ніхто не приймав", – розповіла Олександра Дем’янова.
Спочатку житло шукали на Західній Україні, але врешті прийняти Олександру з донькою та великим псом погодились знайомі знайомих у Варшаві.
"Був важкий період зависання, коли ти почуваєшся такою нікчемною. Ти нічого не зможеш зробити", – каже Олександра.
За освітою хімік-технолог, Олександра шукала, чим зайнятись. Її збереження поступово вичерпувались. Незабаром до неї у Варшаві приєдналася її подруга із донькою.
"Вона запропонувала взяти мою меншу дочку до Варшави, ми передали її машиною. І вона її там зустріла, а пізніше я вже підїхала в травні до них". – каже Валентина, подруга, яка з Києва також переїхала до Варшави.
Їхні чоловіки і Валентинина старша донька, залишаються у Києві. У жінок виникла ідея відкрити свій бізнес у польській столиці. Обрали секонд-хенд. Полька Олександра Вардак стала постійною клієнткою і подругою власниць бізнесу. Говорить, що хоче допомогти саме українському бізнесу.
"Мені дуже подобається асортимент тут, але для мене дуже важливо, що це люди з України, які втекли від війни." – каже Олександра.
Для Валентини, яка зовсім не знала польської, було важко уявити, як вона зможе продавати товар.
"Уже в перший місяць, коли відкрились, ми вже продавали, багато спілкувалась з поляками, мова була на слуху, вони дуже доброзичливі". - зазначила Валентина.
Олександра і Валентина поки що не отримують великого прибутку з бізнесу, але вже змогли вийти в нуль. Та головне, кажуть вони, заняття новим і цікавим бізнесом змогло відволікти від думок про розлуку із рідними.
"Я ніколи не захоплювалась модою, зараз ми вчимось щодня, ми дивимось тренди, молодь дуже чутлива до трендів, навіть в таких умовах, як ми зараз, хочуть виглядати гарно". – каже Олександра.
Чи будуть повертатись в Україну, – Олександра і Валентина поки що не можуть однозначно відповісти на це питання.
"Поки що ми не знаємо, ми всі віримо в ЗСУ і чекаємо поки закінчиться війна. Зі свого боку допомагаємо, як можемо і матеріально, але, щоб не переживати і якось відволікатись, ми працюємо, багато працюємо". –каже Валентина Назімова.
"Додому дуже хочемо, серйозно, але ми йдемо вперед, ми не можемо юридично оформлені щось, треба робити, додому дуже хочу. Може будемо на дві країни. А може і продамо". - роздумує Олександра
Валентина і Олександра переконують - заняття новою справою також дає їм силу та можливість зберігати оптимізм.
Загалом, за даними Прикордонної служби Польші від початку війни до Польщі прибуло близько 5,369 мільйонів осіб.
Дивіться також : Українські біженки відкрили секонд-хенд у Варшаві. Відео
