Смитсонівський інститут у Вашингтоні – найбільший у світі музейно-дослідницький комплекс. До його складу входить 19 музеїв та Національний зоопарк, які щороку відвідують понад тридцять мільйонів людей. Мільйон триста з них приходять подивитися на експозиції у Музей американського мистецтва. Одна з галерей музею, цього року відзначає свою сорокову річницю. До ювілею, тут відкрили виставку декоративно-прикладного мистецтва, за участю 40 митців віком до 40 років.
Мет Малтроп - третє покоління різьбярської династії. Його батько, Філіп Малтроп, відомий художник з токарської обробки масивної деревини. Його дідусь, Едвард, також був добре знаний своїми роботами на деревообробному верстаті. Мет розповідає, що не одразу піддався натиску родичів зайнятися різьбою по дереву:
«Ніколи не думав, що зможу заробляти цим гроші. Родичі просили мене спробувати свої сили, я й погодився, а тепер вважаю мені пощастило. Сподіваюсь, що виправдав їх надії».
Мет більш ніж виправдав очікування батька і дідуся, якщо його роботи опинилися у Смитсонівському музеї американського мистецтва на виставці під назвою «40 митців у віці до 40 років». Ніколас Бел, куратор виставки, влаштованої з нагоди 40-річчя заснування галереї Ренвік. Ідея експозиції, розповів він, не стільки аналізувати минуле музею, скільки зазирнути у майбутнє американського мистецтва:
«Головним критерієм, окрім віку митців, було створити вражаючий ефект. Адже коли дивитись на речі, які вас здивують, у Вас захоплює подих. Мене, наприклад, цікавила художня обробка деревини, і я негайно звернувся до Мета Малтропа, який не поступається талантом своєму батькові і дідусеві, однак має свій унікальний стиль і підходить до деревини дещо по-іншому».
Організатори виставки прагнули підібрати різноманітні експонати, до певної міри провокуючі, щоби створити у відвідувачів враження інтимності і спонукати їх до інтерактивності.
«У нас представлено все: понад п’ятиметрова паперова інсталяція; дерево, зроблене з фарфорових чайників для соєвого соусу; хатина з дерев’яної стайні; кімната, куди заходиш для просвіти, що насправді є ламповою інсталяцією, тобто все», – уаже Ніколас Бел.
Ніколас не перебільшує, коли каже – «все». В одній залі є меблі і навіть живі люди, які вкриті зв’язаною гачком тканиною:
«Я би хотів, щоб відвідувачі дізналися, що мистецтво це велика територія з потужною енергією, де відбувається багато цікавого. Це не просто музей, де Ви бачите щось на п’єдесталі».
Мет Малтроп вважає для себе великою честю брати участь у виставці:
«Я пишаюсь, що потрапив у таку групу митців і представлений на цій виставці».
Він сподівається, що одного дня і його діти приєднаються до родинної справи і стануть уже четвертим поколінням династії майстрів художньої обробки деревини.
Мет Малтроп - третє покоління різьбярської династії. Його батько, Філіп Малтроп, відомий художник з токарської обробки масивної деревини. Його дідусь, Едвард, також був добре знаний своїми роботами на деревообробному верстаті. Мет розповідає, що не одразу піддався натиску родичів зайнятися різьбою по дереву:
«Ніколи не думав, що зможу заробляти цим гроші. Родичі просили мене спробувати свої сили, я й погодився, а тепер вважаю мені пощастило. Сподіваюсь, що виправдав їх надії».
Мет більш ніж виправдав очікування батька і дідуся, якщо його роботи опинилися у Смитсонівському музеї американського мистецтва на виставці під назвою «40 митців у віці до 40 років». Ніколас Бел, куратор виставки, влаштованої з нагоди 40-річчя заснування галереї Ренвік. Ідея експозиції, розповів він, не стільки аналізувати минуле музею, скільки зазирнути у майбутнє американського мистецтва:
«Головним критерієм, окрім віку митців, було створити вражаючий ефект. Адже коли дивитись на речі, які вас здивують, у Вас захоплює подих. Мене, наприклад, цікавила художня обробка деревини, і я негайно звернувся до Мета Малтропа, який не поступається талантом своєму батькові і дідусеві, однак має свій унікальний стиль і підходить до деревини дещо по-іншому».
Організатори виставки прагнули підібрати різноманітні експонати, до певної міри провокуючі, щоби створити у відвідувачів враження інтимності і спонукати їх до інтерактивності.
«У нас представлено все: понад п’ятиметрова паперова інсталяція; дерево, зроблене з фарфорових чайників для соєвого соусу; хатина з дерев’яної стайні; кімната, куди заходиш для просвіти, що насправді є ламповою інсталяцією, тобто все», – уаже Ніколас Бел.
Ніколас не перебільшує, коли каже – «все». В одній залі є меблі і навіть живі люди, які вкриті зв’язаною гачком тканиною:
«Я би хотів, щоб відвідувачі дізналися, що мистецтво це велика територія з потужною енергією, де відбувається багато цікавого. Це не просто музей, де Ви бачите щось на п’єдесталі».
Мет Малтроп вважає для себе великою честю брати участь у виставці:
«Я пишаюсь, що потрапив у таку групу митців і представлений на цій виставці».
Він сподівається, що одного дня і його діти приєднаються до родинної справи і стануть уже четвертим поколінням династії майстрів художньої обробки деревини.
