Колись священне джерело знань – книгу – нині майже відправили на пенсію, принаймні у Стенфордському університеті. Щойно відкрита на інженерному факультеті Жень-Шень Чуань технічна бібліотека імені Термана уособлює останні досягнення сучасних методів навчання. Це означає поступове зникнення книжок. У розслабленій атмосфері студенти користуються ноутбуками, настільними комп’ютерами та книжками, втім все більше матеріалів стають доступними виключно в Інтернеті.
Нова бібліотека займає лише 600 квадратних метрів. Це втричі менше, порівняно з приміщенням, яке вона займала раніше. Бібліотеці потрібно менше місця, оскільки майже 90 відсотків усього друкованого матеріалу, а це близько 70 тисяч томів літератури, було відправлено у сховище.
Розповідає завідуючий науковою та технічними бібліотеками Стенфорду Роберт Шварцвалдер:
«Технічна бібліотека тепер майже не має паперових примірників. Ми замінили більшу кількість журналів та книжок електронними носіями – цифровими книжками та журналами».
Цифрові книжки дозоляють користувачам швидко здійснювати пошук за окремими словами чи виразами, порівнювати скільки разів дані з них були використані в інших виданнях. Крім того, вчитися студенти можуть де завгодно, підкреслює Роберт Шварцвалдер:
«На мою думку, це величезний плюс і для викладачів, і для студентів, адже вчитися можна будь-де і будь-коли. Скажімо, вони в академічній відпустці у Пекіні чи вчаться у своєму власному гуртожитку до другої ночі – вони мають необмежений доступ до матеріалів бібліотеки, чого раніше не було».
Втім, не всі книжки ще переведені в електронний формат. У той час, як видавці спеціалізованої технічної та наукової літератури реагують на зміни швидко, інші – не поспішають випускати на ринок електронні примірники.
«Як бачите, книжки у бібліотеці ще є», – каже Роберт Шварцвалдер. «У нас досі багато матеріалів, які не були переведені у цифровий формат, чи ми вирішили за необхідне залишити для користування друковану копію».
Втім справа не лише у ностальгії та сентиментальних настроях. З переведенням книг у цифровий формат постає питання захисту авторських прав.
Так, у 2004 році Ґуґл оголосив про початок співпраці з рядом великих університетів, у тому числі Стенфордом, щоб зробити електронні копії книг з університетських колекцій. Автори пізніше подали позов проти учасників спільного проекту, оскільки побоювались порушень їх авторських прав. Професор Памела Самюельсон, яка спеціалізується на авторському праві, попереджає, що в рамках врегулювання позову проти Ґуґл Букс буде створений механізм отримання таких копій за абонентську плату.
Професор права Памела Самюельсон каже:
«Якщо сторони справи проти Ґуґл знайдуть спільну мову, а слухання поки що тривають, тоді Стенфорд та інші університети зможуть купляти такий абонент та надавати своїм студентам можливість користуватись цими електронними книжками. Поки що, без остаточного рішення у цій справі, надання Стенфордом та іншими електронними бібліотеками доступу до книжок, справжні копії яких вони не мають – це, на мою думку, порушення традиційного визначення справедливого використання.
Тим часом, ті для кого ходіння поміж полицями з книжками є особливим задоволенням – поки ще можуть цим процесом насолодитися. Хто знає, можливо у недалекому майбутньому нове покоління бібліотек взагалі не буде мати паперових видань.
