Американські недержавні організації і правоохоронні агентства, що борються з торгівлею людьми, кажуть, що ця проблема стосується не лише іноземних країн. Федеральне бюро розслідувань повідомляє, що людей продають у рабство чи не в кожному великому місті США. Деякі жертви работоргівлі використовуються на примусовій роботі, а жінок змушують бути проститутками.
Майже в кожному великому американському місті, існують жертви торгівлі людьми, стверджують також захисники прав людини.
«Торгівля людьми – це велика проблема у Сполучених Штатах», – каже Бредлі Маєлс з Проекту «Поларіс» – організації, яка бореться з торгівлею людьми. Він каже, що жертв примушують працювати в домах заможних американців чи, скажімо, ресторанах, чимало жінок, змушують до проституції.
«Ми бачили це на власні очі, а не почули від когось. Ми були у цих місцях і працюємо з такими жінками», – додає Маєлс.
Проект «Поларіс» координує роботу гарячої телефонної лінії, на яку дзвонять з усіх куточків США:
«До нас дзвонять з Техасу, Каліфорнії, з Нью-Йорка, Флориди. Столиця – Вашингтон, одне з п’яти міст країни, звідки надходить найбільше дзвінків».
Правозахисна група «Невинні в небезпеці» створила навіть просвітницький відеофільм на цю тему.
Засновник групи Дебора Сиґмунд каже, що більшість жертв торгівлі людьми заманюють до США з бідних країн світу обіцянками про краще життя:
«Їм хочеться вірити, що вони можуть приїхати в Америку і знайти гарну роботу, отож їх легко обдурити».
Правозахисники кажуть, що багатьох жертв торгівлі людьми перетворюють на секс-рабинь у домах розпусти, які прикриваються салонами масажу.
Говорить агент Федерального бюро розслідувань Тим Вітман, який є експертом з проблем торгівлі людьми:
«Найбільше жертв походить з Мексики. Приблизно 20 відсотків справ, які ми розглядаємо, стосуються жертв з Мексики».
У столиці США Вашингтоні, окрім вихідців з Мексики та Латинської Америки загалом, до проституції примушують також жінок з Південної Кореї, Китаю та громадянок Сполучених Штатів.
Виявити нелегальні будинки розпусти важко, адже їх власники навмисно тримають дуже обмежене, перевірене коло клієнтів. Вітман пояснює:
«Якщо людину, наприклад з Кореї, привезли до Сполучених Штатів і змусили займатися проституцією, то дуже часто це відбувається у межах корейської громади США».
Згідно зі статистикою, 83 відсотки жертв сучасного рабства змушені працювати у секс-індустрії. Інших примушують працювати у сільському господарстві чи використовують як домашню прислугу. Работорговці залякують свої жертви. Вітман каже:
«Як правило, вони погрожують завдати шкоди сім’ї жертви на Батьківщині. Така залякана людина відчуває обов’язок працювати на свого господаря тут у Сполучених Штатах. Інший тип залякування, погроза повідомити імміграційну службу, яка, мовляв, заарештує людину і надовго посадить у в’язницю».
Насправді, навіть нелегальні іммігранти, жертви работоргівлі мають певні права у США. Вони можуть отримати спеціальні візи, терміном на чотири роки і подати прохання на постійне проживання. Щоправда,
з огляду на погрози, мовний бар’єр і страх перед правоохоронцями, такі люди, як правило, бояться просити допомогу.
