Спеціальні потреби

Декомунізація в Україні здійснена на понад 95% - В’ятрович


Знесення найбільшого в Україні пам’ятника Леніну в Харкові. Вересень 2014 р.
Знесення найбільшого в Україні пам’ятника Леніну в Харкові. Вересень 2014 р.

Керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що завдяки активній підтримці громадськості його установа виконала велику частину своїх завдань і в майбутньому потреба у ній відпаде.​

​“Якщо ми будемо рухатися такими темпами як зараз, то це питання кількох років”, - сказав В’ятрович перебуваючи у Лондоні, - “Таких інститутів немає у Великій Британії, Франції та США. Вони є здебільшого у посткомуністичних країнах: Польща,Чехія, Словаччина, Румунія, Угорщина. Тому що особливість комуністичного режиму полягала в деконструкції того, що ми називаємо національною пам’яттю, в переписуванні історії. Тому для відновлення тієї сторичної пам’яті потрібні зусилля і державний ресурс”.

Володимир В’ятрович вважає, що після усунення символів тоталітарного режиму в Україні очолюваний ним інститут повинен зосередитися на головній функції - інформативній та просвітницькій.

Ми перестанемо виховувати в своїх дітях шизофренію, коли у підручниках історії ми вже давно розповідаємо, що Ленін та інші комуністичні вожді були злочинцями і разом з тим вони ходили до школи по вулиці Леніна мимо пам’ятника Леніна
Володимир В’ятрович

“Декомунізація в контексті позбавлення символів тоталітарного минулого я думаю виконана приблизно на 95%, можливо на 98%. В першу чергу мова йде про перейменування населених пунктів. (У Верховні Раді затверджено 987 перейменувань) …Важче з процесом перейменувань топонімів у самих населених пунктах, де прерогатива належить органам місцевого самоврядування. Ми збираємо таку інформацію і знаємо, що вона неповна. Ми маємо інформацію про перейменування приблизно 52 тисяч вулиць і площ. Це десь поза 90%”.

В’ятрович наполягає, що декомунізація не стала нав’язуванням одного бачення історії і наголосив, що дворічний процес започаткував в Україні небувалу суспільну дискусію про минуле: “Нам завжди казали, що зараз не до того, що нема часу, колись іншим разом. Завдяки декомунізації нам вдалося втягнути в цю дискусію сотні тисяч людей”.

Закон про декомунізацію на його думку став намаганням упорядкувати процес, зокрема знесення пам’ятників Леніну, що почався стихійно кілька років тому.

“Безперечно, що демонтаж усіх цих пам’ятників це лише перший крок. Зміна ландшафту це лише початок, щоб запустити процеси переосмислення. Я можу з впевненістю сказати, що такі процеси запустилися. Те, що відбулося за ці два роки, напевне, наймасштабніша суспільна дискусія довкола українського минулого, яку Україна взагалі коли-будь мала. Ця дискусія також важливий крок у подоланні тоталітарного минулого. Люди вчаться брати на себе відповідальність, організовуватися”.

Ще важливішим українським законом історик назвав відкриття архівів, що, на його думку, захищає Україну від насаджування безпідставних трактувань, чи перекручення, або замовчування історичних фактів.

Володмир В’ятрович сказав, що оскільки Росія намагається використовувати історію у пропагандистській війні для виправдання своєї агресії, то в Україні постійно зростає запит на історичну інформацію.

Дивіться також: Унікальна історія про те, як мужність українців із Золочева врятувала життя майбутньому лауреату Нобелівської премії

Як врятований українською родиною єврейський хлопчик став Нобелівським лауреатом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:29 0:00

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG