Західні експерти остерігаються негативного впливу підписаної угоди на можливість України приймати самостійні зовнішньополітичні рішення. Про це зокрема заявив віце-президент Атлантичної ради США Деймон Вілсон:
«Це величезна, величезна стратегічна поступка Росії. Мене турбує те, що ця угода прямо пов’язується з економічною ситуацією в Україні, з газовими домовленостями, і тут відверто прослідковується елемент потенційного примусу. Україна перебуває у вразливій економічній та фінансовій ситуації і я відчуваю певний несмак у прямому пов’язуванні газових домовленостей з питанням національної безпеки, а саме продовженням перебування Російського чорноморського флоту у Криму. Я б не хотів, щоб моя країна опинилась у такій ситуації. Звичайно, українці повинні зробити самостійні оцінки, але я, як зовнішній спостерігач, засумнівався б у тому, що ця угода є взаємовигідною».
Деймон Вілсон каже, що очікує серйозних дебатів з цього приводу:
«Рішення такого масштабу повинне спровокувати дискусію як у суспільстві, так і у Верховній раді. У США, я переконаний, сенатори б дуже голосно висловили свою позицію, були б організовані слухання та інші заходи. Тому я очікую серйозних дебатів, враховуючи усю серйозність ухваленого рішення».
Експерт висловлює сумнів, що угода про продовження базування Російського чорноморського флоту в Криму сприятиме побудові рівноправних взаємин України та Росії:
«Мене турбує вплив цієї угоди на побудову добрих і міцних взаємовідносин між Україною та Росією. Для того, щоб мати такі взаємини, Україна повинна діяти як стабільний, незалежний та суверенний фактор і сприйматись такою північним сусідом. Але серйозність цієї угоди та часові рамки її укладення викликають запитання, чи справді Україна діє як рівний партнер».
Подібні угоди, на думку колишнього керівника відділу Європи у Раді національної безпеки США, позбавляють Україну можливості приймати самостійні геополітичні рішення:
«Я думаю, українці хочуть самостійно будувати своє майбутнє і не бути суб’єктом рішень, ухвалених у Москві чи Вашингтоні. Але подібні угоди ставлять Україну в залежність від подальшого розвитку відносин між цими двома країнами. Це забирає у якійсь мірі в України можливість ухвалювати самостійні рішення, бо тепер це залежить від розвитку ситуації в Росії, чи реакції Вашингтона. На мою ж думку, чим більше Україна може ухвалювати самостійних рішень, тим краще для України».
