Чи може Путін утримувати Східну Україну, запитує в Daily Beast московська журналістка Анна Нємцова. І дає відповідь: «Можливо, Кремль мав замислитися рік тому, чи достатньо заможна Росія для того, щоб провадити таку зовнішню політику, за якої сусідні з нею регіони розраховують на підтримку з Москви».
Сепаратисти хотіли б і далі бути при владі, отримувати гроші від Росії та вести бізнес з Україною. Однак люди на захоплених ними територіях страждають від браку ліків, харчів і товарів, мізерних пенсій і заробітних плат.
Якщо Путін розраховував, що Україна продовжуватиме годувати бунтівні регіони, то він прорахувався: Київ перестав платити зарплати та пенсії ще минулого літа, «і нині економіка, політичні скандали та внутрішні конфлікти стали головним болем Кремля», пише журналістка.
Російські високопосадовці не раз наголошували, що у Москви немає коштів для того, щоб годувати Донбас.
«Насправді Росія не може прогодувати навіть сама себе: у середу прем’єр-міністр Дмитро Медведєв визнав, що в російському бюджеті не лишилося грошей на підтримку 94 так званих кризових міст, які залежать від якоїсь певної галузі; близько 19 млн росіян живуть у цих містах з одним підприємством без програм підтримки».
А на сайті Al-Jazeera вийшла стаття під назвою «Україна: небачена у світі криза біженців». На кінець червня 2015 року Україна за кількістю внутрішньо переміщених осіб (понад 1,35 млн) перебувала на 9 місці у світі, пише видання. Крім того, до сусідніх країн потрапили ще понад 900 тис. біженців з України, і кількість людей, яким потрібна гуманітарна допомога, зараз оцінюють у 5 млн осіб.
Однак, отримання допомоги в Україні – тривалий процес, пов’язаний з бюрократичними перешкодами, зазначає авторка Йоана Молдован. Людям необхідно зареєструватися як внутрішньо переміщеним особам у службі соціального захисту але якщо вони не переїхали в іншу адміністративну область, то не можуть отримати цей статус і відповідні пільги. Крім того, деякі території біля лінії фронту уряд не визнає як захоплені бойовиками, а отже, їх не включено до офіційного переліку міст, чиї колишні мешканці можуть вважатися переселенцями.