Російський соціолог, який вивчав збройні формування на окупованих територіях, дійшов висновку, що Кремль не контролює повністю бойовиків, а сам «проект Новоросія» провалився.
Соціолог, старший науковий співробітник Російської академії народного господарства і державної служби Денис Соколов поїхав туди, куди українським науковцям потрапити, а тим більше вільно працювати, важко, – на окуповані території Донецької та Луганської областей України. Свій метод він називає політичною антропологіє – вивчає збройні формування.
«Це фінал Донецької народної республіки, – поділився він своїми висновками з «Голосом Америки». – Ідея вже пішла, практично не залишилося людей, які цю кашу заварили, і залишився чистий бізнес. Є військові барони, які контролюють фінансові потоки на чолі з Захарченком і його наближеними людьми. Якщо ти хочеш залишитися в грі, ти повинен мати армію, повинен мати в’язницю і повинен мати право на вбивство».
Основа місцевої економіки – повністю криміналізований бізнес. Хоча Москва породила і живить невизнані республіки, Кремль не контролює повністю ситуацію на їхній території, каже соціолог. На людей, у яких є власні армії і в’язниця, складно впливати навіть їх кураторам.
«Ті гравці, які на сьогодні в цій воді плавають успішно, вони не зацікавлені в тому, щоб проект згортався, тому що для них це загрожує і кримінальним переслідуванням, і втратою фінансових потоків».
Не зацікавлені у фіналі «народних республік» і партнери лідерів сепаратистів у Росії:
«Вся ця підтримка має серйозну інфраструктуру на території Російської Федерації. Це різні фонди, різні потоки гуманітарної і не тільки гуманітарної допомоги, система допомоги ополченцям, які повертаються на відпочинок, система допомоги добровольцям. Це ціла інфраструктура, яка поширена по регіонах, але центр залишається в Москві, основні ресурси йдуть з Москви, основні дозволи на роботу там видаються. У цій ситуації ті, хто в це вбудовані, втратять дуже сильно, якщо все це припинитися.
За останні два роки в Москві дуже сильно змінилася структура влади, істотно змінився розклад сил між різними вежами Кремля. Нова політична система формувалася за участю процесів, які відбуваються на південному сході України і в Криму. Природно, що рівновага враховує наявність конфлікту на південному сході України. Якщо конфлікт там закриється, буде порушено рівновагу і хтось постраждає. А це серйозні люди. Вони не хочуть».
Абсолютно незрозумілими залишаються перспективи рядових членів сепаратистських угруповань, громадян України. У Росії їх бачити не хочуть. В Україні вони – терористи. Будемо воювати поки воюється –говорили вони досліднику.
«Якщо проект закінчується включенням ДНР -ЛНР назад в правовий простір України, то в будь-якому випадку будуть судові справи, у будь-якому випадку вони пройдуть через фільтр, а багато хто з них може бути репресований, тому що вони воювали проти України. Елементарно. Це вони розуміють прекрасно», – розповідає він про свої розмови з ополченцями.
А ось місцеве населення, за спостереженнями соціолога, все більше хоче бути з Україною:
«За відчуттями, відсоток людей, які схиляються до України, росте. Ну, просто тому, що не бачать інших варіантів. Вже скоріше б це сталося і все».
У Кремлі, каже він, швидше за все вже прийняли рішення згортати «проект Новоросія» – через санкції і через масову втечу економічно активного класу з Донбасу.
«Всі розуміють, що якщо Росія вирівнює свою лінію кордону по лінії фронту в Пісках, то санкції відразу зростуть і зміняться якісно. На це ніхто не піде. І в принципі, вище керівництво в РФ, за моїми відчуттям, налаштоване більше на згортання проекту. Ось ці відволікаючі маневри в Сирії. Проект треба згортати, тому що він провальний. Він провалився. Збудувати державу на території ДНР-ЛНР не вийшло, тому що людей, які в змозі це робити, там немає. Вони всі поїхали. Малого бізнесу там ніякого немає. Підприємці ж всі виїхали. Всі городяни більш-менш грамотні, всі фахівці, які можуть знайти роботу за межами ось цієї військової зони, всі намагалися виїхати і знайти роботу, або в Україні, або в Росії. Нікого не залишилося».
На думку соціолога, саме питання подальшої долі місцевих мешканців, які воювали у загонах сепаратистів, може стати ключовим для встановлення тривалого миру і успішної реінтеграції захоплених територій в Україну.